Відмінності між версіями «Обіцяти»
(Створена сторінка: '''Обіця́ти, -ця́ю, -єш, '''''гл. ''Обѣщать. ''Лучче не обіцяти, як слова не держати. ''Ном. № 10677. ''...) |
(→Медіа) |
||
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Обіця́ти, -ця́ю, -єш, '''''гл. ''Обѣщать. ''Лучче не обіцяти, як слова не держати. ''Ном. № 10677. ''Ой ніхто ж не винен, іно рідная мати, ой бо вона обіцяла за мене дати. ''Чуб. V. 231. | '''Обіця́ти, -ця́ю, -єш, '''''гл. ''Обѣщать. ''Лучче не обіцяти, як слова не держати. ''Ном. № 10677. ''Ой ніхто ж не винен, іно рідная мати, ой бо вона обіцяла за мене дати. ''Чуб. V. 231. | ||
| − | [[Категорія:Об]] | + | [[Категорія:Об]] |
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | 1. Давати обіцянку кому-небудь; зобов'язуватися зробити щось, діяти певним чином. Турок обіцяв, що за 2 тижні поставлять мене на ноги (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 443); Знаючи синові великі здібності до навчання, охоче підтримувала [мати-вдова] їх, обіцяючи вирядити Захара в сусідне село до десятирічки (Іван Ле, Право.., 1957, 15); | ||
| + | // Запевняти кого-небудь, що він одержить, матиме щось. Зараз обіцяли сап'янці на мірці, І жупан червоний, і проса три кірці (Іван Франко, XIII, 1954, 203); — Батько дасть мені зразу півтори десятини, а десятину обіцяє докупити (Михайло Стельмах, I, 1962, 548). | ||
| + | ♦ Золоті гори обіцяти див. гора. | ||
| + | |||
| + | 2. Подавати надії на що-небудь; провіщати що-небудь; Днина обіцяла бути файною (Гнат Хоткевич, II, 1966, 40); На деякий час запала мовчанка, яка обіцяла ще більшу сварку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 30). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | <gallery> | ||
| + | Файл:обіцяти2.jpg| | ||
| + | Файл:обіцяти3.jpg| | ||
| + | Файл:обіцяти4.jpg| | ||
| + | </gallery> | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|XKlbmJHJynY}} | ||
| + | {{#ev:youtube|bD80qgM-LQo}} | ||
| + | {{#ev:youtube|WzkUE7yxZpA}} | ||
| + | {{#ev:youtube|NTTX90BDTpg}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 02:24, 19 жовтня 2018
Обіця́ти, -ця́ю, -єш, гл. Обѣщать. Лучче не обіцяти, як слова не держати. Ном. № 10677. Ой ніхто ж не винен, іно рідная мати, ой бо вона обіцяла за мене дати. Чуб. V. 231.
Зміст
Сучасні словники
1. Давати обіцянку кому-небудь; зобов'язуватися зробити щось, діяти певним чином. Турок обіцяв, що за 2 тижні поставлять мене на ноги (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 443); Знаючи синові великі здібності до навчання, охоче підтримувала [мати-вдова] їх, обіцяючи вирядити Захара в сусідне село до десятирічки (Іван Ле, Право.., 1957, 15); // Запевняти кого-небудь, що він одержить, матиме щось. Зараз обіцяли сап'янці на мірці, І жупан червоний, і проса три кірці (Іван Франко, XIII, 1954, 203); — Батько дасть мені зразу півтори десятини, а десятину обіцяє докупити (Михайло Стельмах, I, 1962, 548). ♦ Золоті гори обіцяти див. гора.
2. Подавати надії на що-небудь; провіщати що-небудь; Днина обіцяла бути файною (Гнат Хоткевич, II, 1966, 40); На деякий час запала мовчанка, яка обіцяла ще більшу сварку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 30).
