Відмінності між версіями «Обвикати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Обвика́ти, -ка́ю, -єш, '''сов. в. '''обвикнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Осваиваться, освоиться, привы...)
 
 
(не показані 9 проміжних версій ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Обвика́ти, -ка́ю, -єш, '''сов. в. '''обвикнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Осваиваться, освоиться, привыкать, привыкнуть. ''Як кіт у хаті обвикне, то не втіче. ''Лебед. ''у. Попервах лякались, а там, як обвикли, то ше сами налякають. ''Драг. 62. ''Втікає молода од свекрухи до матері, поки обвикне в чоловіка. ''Г. Барв. 319.  
 
'''Обвика́ти, -ка́ю, -єш, '''сов. в. '''обвикнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Осваиваться, освоиться, привыкать, привыкнуть. ''Як кіт у хаті обвикне, то не втіче. ''Лебед. ''у. Попервах лякались, а там, як обвикли, то ше сами налякають. ''Драг. 62. ''Втікає молода од свекрухи до матері, поки обвикне в чоловіка. ''Г. Барв. 319.  
 
[[Категорія:Об]]
 
[[Категорія:Об]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 +
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''
 +
 +
1. до кого — чого і без додатка. Призвичаюватися до незнайомого місця, середовища і т. ін.; оббуватися, освоюватися. Піп обвикав до темнуватого приміщення, шукав очима, де б зручніше сісти (Іван Ле, Наливайко, 1957, 236); — А важко, дядьку, у москалях? — спитав Назар Булат. Карній зітхнув, похитав головою: — Попервах важкувато, а потім обвикнеш (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 40);
 +
//  Позбуватися почуття остраху, боязні; переставати боятися. Коли увели його у хату, то вона злякалася, як страховища якогось. Потім трохи обвикла; любувалася його мундиром, циновими ґудзиками (Панас Мирний, I, 1954, 62).
 +
 +
2. перев. з інфін. Набувати певних навичок, досвіду (у праці і т. ін.); призвичаюватися. Поки ще люди не обвикли переводити свою працю на гроші (Панас Мирний, IV, 1955, 330).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photo 2021-11-08 16-42-02.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photo 2021-11-08 16-47-44.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photo 2021-11-08 16-52-44.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|ZYz3RzykZVM}}
 +
 +
 +
==Джерела та література==
 +
Академічний тлумачний словник
 +
 +
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Поточна версія на 13:16, 25 листопада 2021

Обвика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. обвикнути, -ну, -неш, гл. Осваиваться, освоиться, привыкать, привыкнуть. Як кіт у хаті обвикне, то не втіче. Лебед. у. Попервах лякались, а там, як обвикли, то ше сами налякають. Драг. 62. Втікає молода од свекрухи до матері, поки обвикне в чоловіка. Г. Барв. 319.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. до кого — чого і без додатка. Призвичаюватися до незнайомого місця, середовища і т. ін.; оббуватися, освоюватися. Піп обвикав до темнуватого приміщення, шукав очима, де б зручніше сісти (Іван Ле, Наливайко, 1957, 236); — А важко, дядьку, у москалях? — спитав Назар Булат. Карній зітхнув, похитав головою: — Попервах важкувато, а потім обвикнеш (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 40); // Позбуватися почуття остраху, боязні; переставати боятися. Коли увели його у хату, то вона злякалася, як страховища якогось. Потім трохи обвикла; любувалася його мундиром, циновими ґудзиками (Панас Мирний, I, 1954, 62).

2. перев. з інфін. Набувати певних навичок, досвіду (у праці і т. ін.); призвичаюватися. Поки ще люди не обвикли переводити свою працю на гроші (Панас Мирний, IV, 1955, 330).

Ілюстрації

Photo 2021-11-08 16-42-02.jpg Photo 2021-11-08 16-47-44.jpg Photo 2021-11-08 16-52-44.jpg

Медіа


Джерела та література

Академічний тлумачний словник