Відмінності між версіями «Харалужний»
| (не показано 4 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
[http://sum.in.ua/s/kharaluzhnyj Словник української мови] | [http://sum.in.ua/s/kharaluzhnyj Словник української мови] | ||
<br /> | <br /> | ||
| + | ==Історія== | ||
| + | |||
Ймовірно пов'язано з назвою села Харалуг, розташованому поблизу Корця (Волинь). Існують свідчення, що там в болотяних лісах довкола річки Вороб’ївки добували болотяну руду.Термін «харалужні мечі» (як і «шеломи латинські» та «папорзи» чи «паворзи») автор «Слова» застосував саме для опису волинської дружини, яка справді могла мати на озброєнні мечі власного виробництва з криці майстерень Харалуги під Корцем (вона поодинока на території Русі надавалась для виготовлення мечів - дослідження В.Свитящука. Залізо одержували способом прямого відновлення, який ще відомий як сиродутний. Ця місцевість була центром виробництва заліза в Київській Русі і саме харалузький метал використовувався для виготовлення зброї. Після завоювання Волині у 1340 р. литовсько-польськими військами виробництво металу не поновлювалось і село Харалуг перестало бути центром виробництва | Ймовірно пов'язано з назвою села Харалуг, розташованому поблизу Корця (Волинь). Існують свідчення, що там в болотяних лісах довкола річки Вороб’ївки добували болотяну руду.Термін «харалужні мечі» (як і «шеломи латинські» та «папорзи» чи «паворзи») автор «Слова» застосував саме для опису волинської дружини, яка справді могла мати на озброєнні мечі власного виробництва з криці майстерень Харалуги під Корцем (вона поодинока на території Русі надавалась для виготовлення мечів - дослідження В.Свитящука. Залізо одержували способом прямого відновлення, який ще відомий як сиродутний. Ця місцевість була центром виробництва заліза в Київській Русі і саме харалузький метал використовувався для виготовлення зброї. Після завоювання Волині у 1340 р. литовсько-польськими військами виробництво металу не поновлювалось і село Харалуг перестало бути центром виробництва | ||
<br /> | <br /> | ||
| Рядок 43: | Рядок 45: | ||
|} | |} | ||
| − | + | \ | |
| − | + | ||
==Синоніми== | ==Синоніми== | ||
| Рядок 52: | Рядок 53: | ||
* [[Карбований|карбований]] | * [[Карбований|карбований]] | ||
* залізний | * залізний | ||
| − | * [[Сталевий]] | + | * [[Сталевий|сталевий]] |
* незламний | * незламний | ||
| Рядок 64: | Рядок 65: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет права та міжнародних відносин]] |
Поточна версія на 16:33, 23 квітня 2024
Харалужний, -а, -е. Стальной. Харалужний меч. К. ПС. 128.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ХАРАЛУ́ЖНИЙ, а, е, заст., поет. Сталевий (у 1 знач.). Чимало образів і епітетів «Слова» ввійшли органічно в нашу поезію, набравши нового смислового значення. Наприклад, епітет «харалужний» (харалужні мечі, шаблі) стрічаємо і у.. Бажана (в поемі «Данило Галицький»), і у Андрія Малишка (Рильський, X, 1962, 11); — Списи метну я харалужні, Зверну гартовані мечі На ханські орди (Мал., Битва, 1943, 169).
Словник української мови
Історія
Ймовірно пов'язано з назвою села Харалуг, розташованому поблизу Корця (Волинь). Існують свідчення, що там в болотяних лісах довкола річки Вороб’ївки добували болотяну руду.Термін «харалужні мечі» (як і «шеломи латинські» та «папорзи» чи «паворзи») автор «Слова» застосував саме для опису волинської дружини, яка справді могла мати на озброєнні мечі власного виробництва з криці майстерень Харалуги під Корцем (вона поодинока на території Русі надавалась для виготовлення мечів - дослідження В.Свитящука. Залізо одержували способом прямого відновлення, який ще відомий як сиродутний. Ця місцевість була центром виробництва заліза в Київській Русі і саме харалузький метал використовувався для виготовлення зброї. Після завоювання Волині у 1340 р. литовсько-польськими військами виробництво металу не поновлювалось і село Харалуг перестало бути центром виробництва
Стус Центр
| Відм. | однина(чол.р.) | однина(жін.р.) | однина(сер.р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | харалужний | харалужна | харалужне | харалужні |
| З. | харалужного | харалужної | харалужного | харалужних |
| Д. | харалужному | харалужній | харалужному | харалужним |
| З. | харалужного(іст.) харалужний(неіст.) | харалужну | харалужне | харалужних(іст.) харалужні(неіст.) |
| О. | харалужним | харалужною | харалужним | харалужними |
| М. | харалужнім харалужному | харалужній | харалужнім харалужному | харалужних |
Ілюстрації
071023.jpg)
|
071023.jpeg)
|
|
071023.jpg)
|
\
Синоніми
- крицевий
- булатний
- карбований
- залізний
- сталевий
- незламний
Джерела та література
Словник української мови
Стус Центр
