Відмінності між версіями «Нюнявий»
(Створена сторінка: '''Нюня́вий, -а, -е. '''Плаксивый. Категорія:Ню) |
(→Ілюстрації) |
||
(не показано 3 проміжні версії 3 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Нюня́вий, -а, -е. '''Плаксивый. | '''Нюня́вий, -а, -е. '''Плаксивый. | ||
[[Категорія:Ню]] | [[Категорія:Ню]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | '''ПЛАКСИ́ВИЙ''', а, е. | ||
+ | 1. Який часто плаче, схильний до плачу, сліз. Була в мене одним одна менша сестра, але така вередлива та плаксива, що й гулять і бавиться з нею було не можна (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 92); — Недарма тебе, таку плаксиву, баба Секлета під калиновим кущем ізнайшла! Усе тобі кисло! (Остап Вишня, II, 1956, 284); * Образно. Вийшов Богун із свого намету. Глянув на плаксиве небо — скривився (Яків Качура, Вибр., 1953, 74). | ||
+ | 2. Який звичайно буває під час плачу. Голос в Андрія тонкий, плаксивий (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 54); Кошарний жестом рук показав, як треба держатися купи, і обличчя в нього було злякано-плаксиве при цьому (Павло Загребельний, День.., 1964, 332); | ||
+ | // Зволожений сльозами (про очі). Старий зводить на Гуторовича безбарвні плаксиві очі і витирає зморщені губи (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 136). | ||
+ | 3. Сповнений безнадією, смутком, жалем; перейнятий чутливістю, сентиментальністю. [Настя:] Та тьфу на вас! Що се ви вигадали такої плаксивої [пісні]! (Іван Франко, IX, 1952, 93); Мертвотою віяло від розславленої, плаксивої, повинутої [повитої] в присмеркові тони поезії українських декадентів та естетів (Про багатство літератури, 1959, 150). | ||
+ | '''Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 559.''' | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Plaksa2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Plaksa.jpg|x140px]] | ||
+ | |||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Поточна версія на 16:06, 21 листопада 2017
Нюня́вий, -а, -е. Плаксивый.
Зміст
Сучасні словники
ПЛАКСИ́ВИЙ, а, е. 1. Який часто плаче, схильний до плачу, сліз. Була в мене одним одна менша сестра, але така вередлива та плаксива, що й гулять і бавиться з нею було не можна (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 92); — Недарма тебе, таку плаксиву, баба Секлета під калиновим кущем ізнайшла! Усе тобі кисло! (Остап Вишня, II, 1956, 284); * Образно. Вийшов Богун із свого намету. Глянув на плаксиве небо — скривився (Яків Качура, Вибр., 1953, 74). 2. Який звичайно буває під час плачу. Голос в Андрія тонкий, плаксивий (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 54); Кошарний жестом рук показав, як треба держатися купи, і обличчя в нього було злякано-плаксиве при цьому (Павло Загребельний, День.., 1964, 332); // Зволожений сльозами (про очі). Старий зводить на Гуторовича безбарвні плаксиві очі і витирає зморщені губи (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 136). 3. Сповнений безнадією, смутком, жалем; перейнятий чутливістю, сентиментальністю. [Настя:] Та тьфу на вас! Що се ви вигадали такої плаксивої [пісні]! (Іван Франко, IX, 1952, 93); Мертвотою віяло від розславленої, плаксивої, повинутої [повитої] в присмеркові тони поезії українських декадентів та естетів (Про багатство літератури, 1959, 150). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 559.