Відмінності між версіями «Носатка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Носа́тка, -ки, '''''ж. ''1) Мѣра емкости въ З и болѣе ведра. 2) Родъ кувшина съ длиннымъ носкомъ...)
 
 
(не показано 2 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Носа́тка, -ки, '''''ж. ''1) Мѣра емкости въ З и болѣе ведра. 2) Родъ кувшина съ длиннымъ носкомъ. ''Барильця, пляшечки, носатку, сулії, тикви, боклажки все висушили без остатку. ''Котл. Ен. IV. 20. 3) У Василенка: старинный умывальникъ висячій, съ носикомъ и тремя ручками. Вас. 182. 4) Чайникъ. ''Ото так у нас його дражнять: у панів чайник, а у нас носатка. Я оце як ходив у Комишне та як зайшов у чайну, так аж дві носатки випив того чаю. ''Мир. у. Слов. Д. Эварн.
+
'Носа́тка — старовинний вид посуду, що мав носик[1][2]. Окрім того, «носаткою» називалася старовинна міра об'єму, що дорівнювала трьом і більше відрам (тобто понад 36 л)[2].
 +
 
 +
Судячи з тлумачення лексеми носатка в «Словарі Грінченка», ця ємність могла мати досить різноманітні розміри й форму. Так, «носаткою» називався «рід глечика з довгим носиком»[2], «посудина, схожа на чайник»[1], «висячий рукомийник з носиком і трьома ручками»[2]. Деякі носатки сягали об'єму в 3 відра: саме таким було значення старовинної міри «носатка».
 +
 
 +
На думку дослідника І. Н. Єрофієва, міра об'єму носатка тотожня давньоруській мірі корчага, і на Київщині до XV ст. ці терміни вживалися як синоніми[3] (В. О. Винник встановив, що термін «корчага» вживали і на початку XVI ст.)[4]. Дослідниця О. Ф. Сидоренко також висловила припущення про наступність назви «носатка» стосовно «корчага», а також про їхній зв'язок з грецькою амфорою[5]
 
[[Категорія:Но]]
 
[[Категорія:Но]]
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Носатка.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Без названия (2).jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Без названия (3).jpg|x140px]]

Поточна версія на 17:43, 21 листопада 2019

'Носа́тка — старовинний вид посуду, що мав носик[1][2]. Окрім того, «носаткою» називалася старовинна міра об'єму, що дорівнювала трьом і більше відрам (тобто понад 36 л)[2].

Судячи з тлумачення лексеми носатка в «Словарі Грінченка», ця ємність могла мати досить різноманітні розміри й форму. Так, «носаткою» називався «рід глечика з довгим носиком»[2], «посудина, схожа на чайник»[1], «висячий рукомийник з носиком і трьома ручками»[2]. Деякі носатки сягали об'єму в 3 відра: саме таким було значення старовинної міри «носатка».

На думку дослідника І. Н. Єрофієва, міра об'єму носатка тотожня давньоруській мірі корчага, і на Київщині до XV ст. ці терміни вживалися як синоніми[3] (В. О. Винник встановив, що термін «корчага» вживали і на початку XVI ст.)[4]. Дослідниця О. Ф. Сидоренко також висловила припущення про наступність назви «носатка» стосовно «корчага», а також про їхній зв'язок з грецькою амфорою[5]

Ілюстрації

Носатка.jpg Без названия (2).jpg Без названия (3).jpg