Відмінності між версіями «Айва»

Поточна версія на 20:29, 22 червня 2023

Айва́, -ви, ж. Айва, Cidonia vulgaris (фруктъ). ЗЮЗО. І. 120.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

АЙВА, и, жін.

1. (Cydonia). Південне плодове дерево родини яблуневих. Оця десятина землі, густо засаджена розкішними кущами.., делікатними жерделями та сіролистими айвами, дісталась йому ще від батька (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 189); Айва. Ця культура мало поширена в Радянському Союзі. Вона вимоглива до тепла, і тому вирощують її переважно на півдні (Садівництво і ягідництво, 1957, 16).

2. Жовтий кисло-солодкий запашний плід цього дерева, схожий на яблуко.

Словник іншомовних слів

Айва, ж. (тур.) Південне плодове дерево родини яблуневих.

Опис айви

Айва - це дерева меншого розміру, ніж у яблуні та груші, висотою до 3,5-4 м, досить густі. Листя шкірясті, цілокраї, сильно опушені. Квітки великі, поодинокі, плоди повстяні- опушені, багатосім'яні (10-70), без плодоніжки.

Айва починає плодоносити з 3-4 років і відрізняється високою та щорічної врожайністю. По морозостійкості поступається груші, але перевершує персик, дуже вологолюбна, з неглибоким розміщенням коренів. При недостатньому зволоженні грунту якість плодів помітно погіршується, вони стають дрібними, дерев'янистими, з великою кількістю кам'янистих клітин. Дерева айви виносять затоплення грунту паводками води до 29-30 днів, не дуже вимогливі до грунтових умов. Цвітуть на 10-15 днів пізніше яблуні, що усуває ризик загибелі квіток від заморозків. Більшість сортів, вимагають перехресного запилення, але зустрічаються і ті, які самостійно плодяться.

Плоди айви дуже великі, але через жорстку м'якоть, недостатньою соковитості, терпкості і наявності кам'янистих клітин мало їстівні у свіжому вигляді. Дуже цінні для різних видів переробки. Це консервна культура .

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Чим корисна айва

Слово «мармелад» утворено від португальського назви айви - marmelo.

Айву культивують більш ніж в 40 країнах земної кулі : найбільші площі під айвою у світі зайняті у Туреччині - 9800 га, Узбекистані - 7000 га, Аргентині - 3200 га, Азербайджані - 3100 га, Сербії - 2200 га, Алжирі - 1800 га, Іспанії - 1400 га, Росії -1000 гектарів.

Айва і людина

Архелогі встановили, що айва є одним з найдавніших «приручених» рослин. При тому, що плоди її терпкі і жорсткі, перші культурні посадки айви виникли майже 4000 років тому, в Азії. Враховуючи, що і в давнину народи спілкувалися - не варто дивуватися, що популярна їжа поширилася по країнах і континентах. Причому скрізь айву супроводжували легенди. Отже, дивна річ - про морквину легенд не склалося, і виходить, що айва більш популярний продукт! Проте, греки давали скуштувати плід айви нареченим, вірячи, що айва - улюблений фрукт Афродіти, богині любові. Від греків пристрасть до айви дісталася римлянам, і вони розповсюдили його по дикій тоді Європі.

Айвові ліки проти депресії

Айва - корисний продукт для дієтичного харчування, не містить холестерину, жирів і натрію, при цьому в ній багато міді та дієтичного волокна (клітковини). Айва на 100 г містить 8,9 г вуглеводів, з них 7,0 г становить фруктоза, решта - глюкоза і сахароза.

У айві є провітамін А, вітаміни В1, В2, В6, С, Е, РР, ряд інших макро і мікроелементів. Калію в айві 144 мг, в 10 разів більше, ніж натрію. Айва багата яблучної та лимонної кислотами. Чимало в ній також тартронової кислоти і пектинових речовин.

І головне - айва впливає на психіку, бореться зі стресами!

Нервова система. У айві багато антиоксидантів, які борються з вільними радикалами і зменшують ризик розвитку раку, по своїм антиоксидантним властивостям цей фрукт перевершує чисту аскорбінову кислоту. Не дивно, що айва бореться зі стресами і може йти в їжу як природне заспокійливий засіб.

ГРВІ. Айва має набір антивірусних властивостей, і показує добрі результати під час боротьби з грипом.

Виразка шлунку. Згідно з японськими дослідженням (університет Shinshu ) , айва лікує виразку шлунку.

Зір і печінка. Їсти айву дуже корисно людям, страждаючим від очних хвороб і хвороб печінки.

Зовнішні посилання

Академічний тлумачний словник (1970—1980)