Відмінності між версіями «Адже»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
| − | '''Адже''' | + | '''Адже''' : '''БО''' ''спол''. (указує на відношення причиновості, що пов'язують головне і підрядне речення, і вживається звичайно на початку підрядного речення, іноді після першого слова в підрядному реченні), '''ПОЗАЯК''' ''розм''., '''ПОНЕЖЕ''' ''заст. канц''.; АДЖЕ (ужив. на початку підрядного речення, що стоїть після головного); '''ТОМУ ЩО, ЧЕРЕЗ ТЕ ЩО, ОСКІЛЬКИ, ЗАТИМ ЩО''' ''заст''. (ужив. на початку підрядного речення). Я цілую, та дарма. Ми не рідні й не чужі, бо в любові цій нема пісні повної душі (В. Сосюра); Спи, мій малесенький! Пізній бо час (Леся Українка); - У вчених людей завжди буває лисина. Ось ти вивчишся, і в тебе буде, позаяк - голові ж робота велика (Григорій Тютюнник); - Діло велике вже почато, - мовив обережно цар, - повороту не буде, понеже на те воля і благословення Боже (Н. Рибак); Певне, мама навмисне щадила дитячу душу, не хотіла всіма подробицями завдавати хлопцеві зайвого болю, адже ж ішлося про дідуся... (О. Гончар); Він косоокий, тому що у матері красуні Юлі теж косі очі. Вона кореянка (О. Довженко); А більший меншого тусає та ще й б'є, затим що сила є (Л. Глібов). |
| − | + | ||
| − | '''БО''' ''спол''. (указує на відношення причиновості, що пов'язують головне і підрядне речення, і вживається звичайно на початку підрядного речення, іноді після першого слова в підрядному реченні), '''ПОЗАЯК''' розм., '''ПОНЕЖЕ''' заст. канц.; АДЖЕ (ужив. на початку підрядного речення, що стоїть після головного); | + | |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 30: | Рядок 28: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Адже2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Адже2.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
[[Категорія:Ад]] | [[Категорія:Ад]] | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 16:43, 22 червня 2023
Адже́, Адже́ ж, нар. 1) Вѣдь. А оддаси душу? — пита чорт. — Тю, дурний!.. Адже як я дам тобі душу, то тоді мені не тільки грошей, а й нічого не треба. Рудч. Ск. ІІ. 21. Адже ти бачила! Шевч. 317. 2) Да, конечно. Чи ти підеш туди? — Адже ж!
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
АДЖЕ 1, част.
1. Уживається на початку речення для підсилення висловлюваної думки; та ж, тож. — Хіба мій батько панський був? Адже він — москаль! — каже, здивувавшись, Чіпка (Панас Мирний, II, 1954, 63); Адже це уже не дивно, що ми твердо, супротивно, владно устаєм (Павло Тичина, I, 1946, 195).
2. у сполуч. з ж, діал. Уживається як стверджувальна частка при відповідях; так, авжеж, звичайно. — Чи ти підеш туди? — Адже ж! (Словник Грінченка).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 20.
АДЖЕ 2, спол. Поєднує підрядне речення причини з головним; тому що, бо. Я старався заспокоїть себе: адже то були звичайні господарські розмови, які ведуться скрізь (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 358); Зовсім нема чого ставити питання про перемогу того чи іншого діалекту, адже літературна мова мусить витворитись з усіх діалектів (Леся Українка, V, 1956, 126).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 20.
Словник синонімів української мови
Адже : БО спол. (указує на відношення причиновості, що пов'язують головне і підрядне речення, і вживається звичайно на початку підрядного речення, іноді після першого слова в підрядному реченні), ПОЗАЯК розм., ПОНЕЖЕ заст. канц.; АДЖЕ (ужив. на початку підрядного речення, що стоїть після головного); ТОМУ ЩО, ЧЕРЕЗ ТЕ ЩО, ОСКІЛЬКИ, ЗАТИМ ЩО заст. (ужив. на початку підрядного речення). Я цілую, та дарма. Ми не рідні й не чужі, бо в любові цій нема пісні повної душі (В. Сосюра); Спи, мій малесенький! Пізній бо час (Леся Українка); - У вчених людей завжди буває лисина. Ось ти вивчишся, і в тебе буде, позаяк - голові ж робота велика (Григорій Тютюнник); - Діло велике вже почато, - мовив обережно цар, - повороту не буде, понеже на те воля і благословення Боже (Н. Рибак); Певне, мама навмисне щадила дитячу душу, не хотіла всіма подробицями завдавати хлопцеві зайвого болю, адже ж ішлося про дідуся... (О. Гончар); Він косоокий, тому що у матері красуні Юлі теж косі очі. Вона кореянка (О. Довженко); А більший меншого тусає та ще й б'є, затим що сила є (Л. Глібов).
Ілюстрації
|
|
