Відмінності між версіями «Німиця»
(Створена сторінка: '''Німи́ця, -ці, '''''ж. ''Раст. Datura stramonium L. ЗЮЗО. І. 121. Категорія:Ні) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Німи́ця, -ці, '''''ж. ''Раст. Datura stramonium L. ЗЮЗО. І. 121. | '''Німи́ця, -ці, '''''ж. ''Раст. Datura stramonium L. ЗЮЗО. І. 121. | ||
[[Категорія:Ні]] | [[Категорія:Ні]] | ||
| + | НІМИ́ЦЯ, і, жін., діал. Дурман. [Рябина:] Люди, не дурійте!.. Чи ви німиці понаїдалися, чи що? (Іван Франко, IX, 1952, 396); Вночі Корж укрив його листям німиці, і його свіжий вогкуватий дотик притамував страждання хворого (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 378). | ||
| + | Блекота чорна (ін.назви: зубовик, люльник, німиця, собачий мак) лат. Hyoscyamus niger — дворічна трав'яниста опушена рослина родини пасльонових. Рослина отруйна, може також використовуватися як лікарська. | ||
| + | ==Морфологічна характеристика== | ||
| + | Стебло прямостояче, розгалужене, 20—60 см заввишки. Листки чергові, прості: нижні — довгочерешкові, видовженояйцевидні, виїмчасто-перистонадрізані; верхні — сидячі, напівстеблообгортні, яйцевидні, виїмчасто-зубчасті. Квітки двостатеві, мають зрослопелюстковий, широколійковидний, брудно-жовтий, із сіткою пурпурових жилок віночок, зібрані в облистнені завійки. Плід — глечиковидна коробочка. Цвіте у травні — вересні. | ||
| + | ==Поширення== | ||
| + | Росте по всій території України як бур'ян на засмічених місцях, пустирищах, вигонах, поблизу жител. Вирощується. | ||
| + | ==Заготівля і зберігання== | ||
| + | Для виготовлення ліків використовують листя (лат. Folium Hyoscyami). З рослин першого року життя листки збирають у серпні — вересні, з рослин другого року життя — під час цвітіння. Сушать листя на горищі або під наметом. У сушарці краще сушити попередньо пров'ялене листя. Сухої сировини виходить 16—18% . Строк придатності — 2 роки. | ||
| + | ==Фармакологічні властивості і використання== | ||
| + | Фізіологічну дію Б. ч. зумовлюють тропанові алкалоїди. Вони гальмують секрецію сліз, слини, слизу, шлункового соку, зменшують спазми гладенької мускулатури кишечника, жовчо- і сечовивідних шляхів, бронхів, виявляють седативну дію (особливо скополамін). | ||
| + | |||
| + | Внутрішньо Б. ч. використовують як проти- спазматичний, болетамувальний і заспокійливий засіб при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, зовнішньо — як анестезуючий засіб при невралгіях, міозитах, артралгіях. | ||
| + | |||
| + | У народній медицині Б. ч. використовують при віттовій хворобі (трясучці), судомистому блюванні, подразнюючому спастичному кашлі, хронічному бронхіті, бронхіальній астмі, спазмах шлунка і кишечника, істерії, безсонні. | ||
| + | [[Зображення:Hyoscyamus_niger4.JPG]] | ||
| + | [[Зображення:4.jpg]] | ||
Поточна версія на 23:20, 18 жовтня 2016
Німи́ця, -ці, ж. Раст. Datura stramonium L. ЗЮЗО. І. 121. НІМИ́ЦЯ, і, жін., діал. Дурман. [Рябина:] Люди, не дурійте!.. Чи ви німиці понаїдалися, чи що? (Іван Франко, IX, 1952, 396); Вночі Корж укрив його листям німиці, і його свіжий вогкуватий дотик притамував страждання хворого (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 378). Блекота чорна (ін.назви: зубовик, люльник, німиця, собачий мак) лат. Hyoscyamus niger — дворічна трав'яниста опушена рослина родини пасльонових. Рослина отруйна, може також використовуватися як лікарська.
Зміст
Морфологічна характеристика
Стебло прямостояче, розгалужене, 20—60 см заввишки. Листки чергові, прості: нижні — довгочерешкові, видовженояйцевидні, виїмчасто-перистонадрізані; верхні — сидячі, напівстеблообгортні, яйцевидні, виїмчасто-зубчасті. Квітки двостатеві, мають зрослопелюстковий, широколійковидний, брудно-жовтий, із сіткою пурпурових жилок віночок, зібрані в облистнені завійки. Плід — глечиковидна коробочка. Цвіте у травні — вересні.
Поширення
Росте по всій території України як бур'ян на засмічених місцях, пустирищах, вигонах, поблизу жител. Вирощується.
Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують листя (лат. Folium Hyoscyami). З рослин першого року життя листки збирають у серпні — вересні, з рослин другого року життя — під час цвітіння. Сушать листя на горищі або під наметом. У сушарці краще сушити попередньо пров'ялене листя. Сухої сировини виходить 16—18% . Строк придатності — 2 роки.
Фармакологічні властивості і використання
Фізіологічну дію Б. ч. зумовлюють тропанові алкалоїди. Вони гальмують секрецію сліз, слини, слизу, шлункового соку, зменшують спазми гладенької мускулатури кишечника, жовчо- і сечовивідних шляхів, бронхів, виявляють седативну дію (особливо скополамін).
Внутрішньо Б. ч. використовують як проти- спазматичний, болетамувальний і заспокійливий засіб при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, зовнішньо — як анестезуючий засіб при невралгіях, міозитах, артралгіях.
У народній медицині Б. ч. використовують при віттовій хворобі (трясучці), судомистому блюванні, подразнюючому спастичному кашлі, хронічному бронхіті, бронхіальній астмі, спазмах шлунка і кишечника, істерії, безсонні.
