Відмінності між версіями «Нільга»
(Створена сторінка: '''Нільга, '''''нар. ''Нельзя. ''Одно я серце маю, нільга ним ділиться. ''Мкр. Н. 39. Категорія:Ні) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показані 13 проміжних версій 3 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Нільга, '''''нар. ''Нельзя. ''Одно я серце маю, нільга ним ділиться. ''Мкр. Н. 39. | '''Нільга, '''''нар. ''Нельзя. ''Одно я серце маю, нільга ним ділиться. ''Мкр. Н. 39. | ||
| + | ((subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність)) | ||
| + | ((ВСРб1-18 4о.д)) | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | Більшість сучасних тлумачних словників позначають це значення як застаріле або діалектне. | ||
| + | Вони можуть наводити приклади вживання з фольклору або літератури XIX - початку XX століття. | ||
| + | Сучасне активне вживання цього значення є вкрай рідкісним, воно поступилося більш поширеним синонімам. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:34279899-6d6f-4fed-9745-e4f6a37ca96b.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1000209964 (1).jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:342239 1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:11.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|7UU58FQ96pg}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | Походження | ||
| + | Це слово вважається запозиченням з польської мови, де існує слово "nilga" або "nilgda", що має схоже значення "ніколи", "ні за що". Однак, в українській мові воно набуло значення заборони або неможливості. Існує також припущення про зв'язок зі старослов'янським заперечним часткою "ні" та дієсловом "льгати" (легковажити, нехтувати), але ця версія менш ймовірна. | ||
| + | Історія вживання: Слово "нільга" як заперечне наріччя було більш поширеним у минулому, особливо в народній мові та фольклорі. Його можна зустріти в піснях, казках, приказках. З часом воно поступово витіснялося більш сучасними формами заперечення, такими як "не можна", "не слід", "заборонено | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BD%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B] | ||
| + | |||
| + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0%D1%83] | ||
| + | |||
| + | [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BD%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Слова 2025 року]] | ||
| + | |||
[[Категорія:Ні]] | [[Категорія:Ні]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]] | ||
Поточна версія на 17:07, 12 квітня 2025
Нільга, нар. Нельзя. Одно я серце маю, нільга ним ділиться. Мкр. Н. 39. ((subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність)) ((ВСРб1-18 4о.д))
Сучасні словники
Більшість сучасних тлумачних словників позначають це значення як застаріле або діалектне. Вони можуть наводити приклади вживання з фольклору або літератури XIX - початку XX століття. Сучасне активне вживання цього значення є вкрай рідкісним, воно поступилося більш поширеним синонімам.
Ілюстрації
|
.jpg)
|
|
|
Медіа
Див. також
Походження Це слово вважається запозиченням з польської мови, де існує слово "nilga" або "nilgda", що має схоже значення "ніколи", "ні за що". Однак, в українській мові воно набуло значення заборони або неможливості. Існує також припущення про зв'язок зі старослов'янським заперечним часткою "ні" та дієсловом "льгати" (легковажити, нехтувати), але ця версія менш ймовірна. Історія вживання: Слово "нільга" як заперечне наріччя було більш поширеним у минулому, особливо в народній мові та фольклорі. Його можна зустріти в піснях, казках, приказках. З часом воно поступово витіснялося більш сучасними формами заперечення, такими як "не можна", "не слід", "заборонено
