Відмінності між версіями «Швигати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Швиргати.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Швиргати.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:швигати.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:швигати.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:різко_кидати.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| Рядок 27: | Рядок 28: | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]] |
[[Категорія:Слова 2022 року]] | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Поточна версія на 23:58, 20 травня 2023
Шви́гати, -гаю, -єш, гл. Бросать, кидать. Діти швигають їли мов стрілами. ЗЮЗО. І. 178.
Сучасні словники
ШВИРГА́ТИ (ШВИГАТИ), аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм.
1. Різко, з силою кидати кого-, що-небудь; шпурляти. Олекса поліз у кут і почав швиргати звідти тріски, суччя, дрова (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 386); — Що-о? — кричить Прокіп і зозла швиргає макогін у кочерги, так що вони торохтять там, як кості мерців (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 97).
2. перен. Швидко, мимохідь, недбало казати, висловлювати щось; кидати.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
