Відмінності між версіями «Нинечка»
(Створена сторінка: '''Ни́нечка (и), '''''нар. ''= '''Нині. '''Вх. Зн. 41. Категорія:Ни) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Ни́нечка (и), '''''нар. ''= '''Нині. '''Вх. Зн. 41. | + | '''Ни́нечка (и), '''''нар. ''= '''Нині. '''Вх. Зн. 41. |
| + | |||
| + | == Сучасні словники == | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/nyni Академічний тлумачний словник (1970—1980)]: | ||
| + | НИНІ, присл. | ||
| + | |||
| + | 1. У наш час, у сучасний період, тепер. — Во Іудеї не було.. того ніколи, Що нині узриться (Тарас Шевченко, II, 1953, 310); Нині світова соціалістична система перетворюються у вирішальний фактор історичного розвитку (Комуніст України, 4, 1961, 21). | ||
| + | |||
| + | 2. Те саме, що сьогодні. Се ж нині був його перший адвокатський виступ у сьому місці (Іван Франко, VII, 1951, 187); Нині молодиця закінчила роботу ще до смерку, але їй зовсім не хотілося йти додому (Михайло Стельмах, I, 1962, 603). | ||
| + | |||
| + | '''[http://slovopedia.org.ua/34/53399/33331.html http://slovopedia.org.ua/30/53396/26320.html Словопедія]''': | ||
| + | |||
| + | ЗАРАЗ , ТЕПЕР , НИНІ , ТЕПЕРЕНЬКИ , ТЕПЕРЕЧКИ , ТЕПЕРА , НИНЬКИ | ||
| + | |||
| + | Зараз, тепер, нині, тепереньки, теперечки, тепера, ниньки | ||
| + | |||
| + | Прислівник зараз витискує останнім часом прислівники тепер, нині: «Де гули набої, зараз сміх звучить» (В. Сосюра); «У нас зараз весна» (С. Плачинда). Проте між цими прислівниками є деяка значеннєва різниця. | ||
| + | |||
| + | Українська класика й народне мовлення надають прислівнику зараз вузького значення — «цієї миті, цю хвилину, негайно»: «Ходім зараз до матері» (М. Коцюбинський); «Зараз я піду» (Леся Українка); а коли мовилося про час, що оце триває, тоді користувалися словами тепер, нині: «Не тепер, так у четвер» (приказка); «Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та» (П. Тичина); «Герман Гольдкремер устав нині дуже злий» (І. Франко); «Їх смольний дух п’янить мене і нині» (М. Рильський). | ||
| + | |||
| + | У фольклорі трапляються ще й такі прислівники: тепереньки («Ой колись була розкіш-воля, а тепереньки — неволя». — Народна пісня), теперечки («Теперечки дивись, до чого він доживсь». — Л. Глібов), тепера — відповідник до російського теперича й ниньки — відповідник нынче. | ||
| + | |||
| + | З цих прикладів випливає, що й у наведених на початку фразах із сучасної літератури краще було б, якби замість недоречного тут прислівника зараз стояли інші, саме в цьому тексті потрібні слова: «Де гули набої, нині сміх звучить»; «У нас тепер весна». | ||
| + | |||
| + | == Джерело == | ||
| + | [http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/33019-nynechka.html Словарь української мови] / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | ||
| + | Том 2, ст. 564. | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
| + | |||
[[Категорія:Ни]] | [[Категорія:Ни]] | ||
Поточна версія на 18:42, 7 грудня 2014
Ни́нечка (и), нар. = Нині. Вх. Зн. 41.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980): НИНІ, присл.
1. У наш час, у сучасний період, тепер. — Во Іудеї не було.. того ніколи, Що нині узриться (Тарас Шевченко, II, 1953, 310); Нині світова соціалістична система перетворюються у вирішальний фактор історичного розвитку (Комуніст України, 4, 1961, 21).
2. Те саме, що сьогодні. Се ж нині був його перший адвокатський виступ у сьому місці (Іван Франко, VII, 1951, 187); Нині молодиця закінчила роботу ще до смерку, але їй зовсім не хотілося йти додому (Михайло Стельмах, I, 1962, 603).
http://slovopedia.org.ua/30/53396/26320.html Словопедія:
ЗАРАЗ , ТЕПЕР , НИНІ , ТЕПЕРЕНЬКИ , ТЕПЕРЕЧКИ , ТЕПЕРА , НИНЬКИ
Зараз, тепер, нині, тепереньки, теперечки, тепера, ниньки
Прислівник зараз витискує останнім часом прислівники тепер, нині: «Де гули набої, зараз сміх звучить» (В. Сосюра); «У нас зараз весна» (С. Плачинда). Проте між цими прислівниками є деяка значеннєва різниця.
Українська класика й народне мовлення надають прислівнику зараз вузького значення — «цієї миті, цю хвилину, негайно»: «Ходім зараз до матері» (М. Коцюбинський); «Зараз я піду» (Леся Українка); а коли мовилося про час, що оце триває, тоді користувалися словами тепер, нині: «Не тепер, так у четвер» (приказка); «Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та» (П. Тичина); «Герман Гольдкремер устав нині дуже злий» (І. Франко); «Їх смольний дух п’янить мене і нині» (М. Рильський).
У фольклорі трапляються ще й такі прислівники: тепереньки («Ой колись була розкіш-воля, а тепереньки — неволя». — Народна пісня), теперечки («Теперечки дивись, до чого він доживсь». — Л. Глібов), тепера — відповідник до російського теперича й ниньки — відповідник нынче.
З цих прикладів випливає, що й у наведених на початку фразах із сучасної літератури краще було б, якби замість недоречного тут прислівника зараз стояли інші, саме в цьому тексті потрібні слова: «Де гули набої, нині сміх звучить»; «У нас тепер весна».
Джерело
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 564.
