Відмінності між версіями «Низько»

Поточна версія на 22:05, 22 листопада 2015

Низько, нар. Низко. Ум. Низенько, низьке́нько. Сонце низенько, вечір близенько. Чуб. V. 39.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НИЗЬКО; вищ. ст. нижче. Присл. до низький 2, 6, 7. Вже сонце низько спустилось над лісом, а він і не думав полуднувать (Нечуй-Левицький, II, 1956, 267); Низько хилили до землі колосся достиглі хліба (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 345); Васі захотілося.. заплакати від образи. Його обдурили, підло і низько обдурили (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 122); — Ха-ха-ха, — низько сміється отець Миколай (Михайло Стельмах, I, 1962, 268). ♦ Низько кланятися (вклонятися, вклонитися, поклонятися, поклонитися) кому: а) вітаючись, схиляти голову у знак поваги до кого-небудь. Вони ішли і прощалися один з одним, низько, по старому звичаю, кланялись близьким та рідним (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 295); Балабуха привітався, низько поклонився хазяйці й поцілував її в руку (Нечуй-Левицький, III, 1956, 16); б) (перед ким — чим, кому, чому, уроч.) віддаючи шану кому-, чому-небудь, схиляти голову. — Я низько уклоняюся перед усім тим, що козацтво доброго зробило (Панас Мирний, III, 1954, 259); Низько вклоняюсь тобі, негритянко, Так, як вклоняється матері син (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 211). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 412.Коментарі (0) НИЗЬКО... Перша частина складних слів, що відповідає слову низький у 1 знач., напр.: низьконогий, низькостовбурний, низькощоглий; у 2 знач., напр.: низькообстрижений, низькостелий, низькохмар'я; у 3 знач., напр.: низьковрожайний, низькоорганізований, низькопродуктивний, низькородючий, низькосортний; у 4 знач., напр.: низькомолекулярний, низькотемпературний, низькочастотний і т. ін. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 412.

http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BD%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE

НЕПОРЯ́ДНО (не так, як годиться, як слід з погляду порядності), НЕДОСТО́ЙНО, НЕГІ́ДНО, НЕГА́РНОу знач. предик.,НЕДО́БРЕ, НЕПРИСТО́ЙНО, ПОГА́НО у знач. предик., підсил.,НЕГО́ЖЕу знач. предик.,НЕ ГОДИ́ТЬСЯу знач. предик., перев. з інфін.,ГРІХпредик., підсил. розм.,ГРІ́ШНОу знач. предик., підсил. розм.,ГРІ́ШКАпредик., дит.,НЕХО́РОШЕрідко (недозволенно з морально-етичного боку); НЕЧЕ́СНО, БЕЗЧЕ́СНОпідсил. (у суперечності з вимогами честі, порядності); НИ́ЗЬКО, ОГИ́ДНОпідсил.,ГИ́ДКОпідсил.,ЧО́РНОпідсил.,ПО-СВИНЯ́ЧОМУпідсил. розм.,ПО-СВИ́НСЬКОМУ підсил. розм. рідше,ПО-СВИ́НСЬКИпідсил. розм. рідше (найвищою мірою непорядно, аморально, лицемірно і т. ін.).Графові донесли, буцімто пані Барбара з паном сотником недостойно поводилася (І. Ле); - Прости, друже мій! ..Так, справді, се негідно, мені сором за себе (Леся Українка); Дратують мене оті "парочки", заздрісно стає, хоч і чую, що це негарно, що недобре нарікати на свою долю (М. Коцюбинський); Ви не кричіть на мене. Це непристойно. Це некультурно (А. Шиян); Не знала вона, що то гарно, що погано, що треба робити, що ні, що соромно, що не соромно (Панас Мирний); Негоже зневажливо говорити про хліб. Народ цього не любить (І. Волошин); [Маруся:] Та не можна ж їм [ченцям] битися, рубатися. Гріх другого убивать (Панас Мирний); - Може, й грішно з таким звертатись до чоловіка, - зашепотіла, ковтаючи сльози й слова, - але ж до кого тоді? ..Тяжкою я ходжу, Свириде Яковлевичу (М. Стельмах); [Гострохвостий (до Горпини):] Ви думаєте, що я нечесно жартую з Оленкою? Вірте мені, я чоловік чесний (І. Нечуй-Левицький); - Помсти не бійтесь! ..Та й не буде помсти. Бо то було б безчесно (О. Гончар); Васі захотілося заплакати від образи. Його обдурили, підло і низько обдурили (В. Собко); Раптом їй стало ясно, що Клименко не помиляється. Але як вона гидко повелася з ним! (О. Гуреїв); Марті він чомусь здався в ту мить страшенно схожим на отих святош, які чорно грішили цілий рік, а потім на два тижні ходили одмолювати гріхи в київську Лавру (В. Собко); [Марта:] Ну, а де ж воно так ведеться: прийшов - не поздоровкався, напився - не подякував, по-свинячому обійшовся (С. Васильченко).

Словник фразеологізмів

ни́зько сі́сти. Втратити колишнє високе становище, колишню впливовість (про того, хто поводився зарозуміло, хизувався перед іншими). Ти з кого так смієшся і за що? З такого смійсь, що розганявсь до неба. А низько сів, пошився сам в ніщо (П. Грабовський).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання