Відмінності між версіями «Кукібник»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | [http://sum.in.ua/s/okryvity Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | + | [http://sum.in.ua/s/okryvity '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''] |
| − | КУКІ́БНИК, а, чол., діал. Дбайливий чоловік. | + | '''КУКІ́БНИК,''' а, чол., діал. Дбайливий чоловік. |
| − | [https://1677.slovaronline.com/ Словник української мови у 20 томах] | + | [https://1677.slovaronline.com/ '''Словник української мови у 20 томах'''] |
| − | КУКІ́БНИК, а, ч., діал.Дбайливий чоловік; добрий господар.До людей він був .. не лиходій, в хазяйстві – дбаха невсипущий, кукібник мозолистий (О. Кониський). | + | '''КУКІ́БНИК''', а, ч., діал.Дбайливий чоловік; добрий господар.До людей він був .. не лиходій, в хазяйстві – дбаха невсипущий, кукібник мозолистий (О. Кониський). |
| − | [https://559.slovaronline.com/ Орфографічний словник української мови] | + | [https://559.slovaronline.com/ '''Орфографічний словник української мови'''] |
| − | Кукі́бник іменник чоловічого роду, істота діал. | + | '''Кукі́бник''' іменник чоловічого роду, істота діал. |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 27: | Рядок 27: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|Q5YcB3qGjkQ}} | |
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | [https://cct.systems/fonetika-%D0%BA%D1%83%D0%BA%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA.html| Кукібник] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Поточна версія на 23:36, 19 квітня 2023
Зміст
Словник Грінченка
Кукібник, -ка, м. Рачительный, заботливый человѣкъ. Ум. Кунібничок. Черниг. г.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КУКІ́БНИК, а, чол., діал. Дбайливий чоловік.
Словник української мови у 20 томах
КУКІ́БНИК, а, ч., діал.Дбайливий чоловік; добрий господар.До людей він був .. не лиходій, в хазяйстві – дбаха невсипущий, кукібник мозолистий (О. Кониський).
Орфографічний словник української мови
Кукі́бник іменник чоловічого роду, істота діал.
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 387.
Словник української мови у 20 томах
Орфографічний словник української мови
