Відмінності між версіями «З’їжа»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:409201_1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:409201_1.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:E04e973--vadimvasenin-depositphotos.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:750x485-17701.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
Поточна версія на 19:51, 19 квітня 2023
З’їжа, -жі, ж. Ѣда, потребленіе, съѣденіе. На з’їжу чимало дечого купили. Да там з’їжі, Господи! таки ж п’ять душ прогодуй що дня.
Сучасні словники
З'ЇЖА, і, ж., діал.
1. Їжа. Корисна в городі з'їжа, он які гладкі відтіля вертаються! (Мирний, IV, 1955, 296); Привіз учора Остап копу жита з поля на з'їжу - молотити стали ціпами вдвох (Головко, II, 1957, 424).
2. Витрата їжі. Вона була вже матір'ю.. Горпині було й соромно перед людьми і для себе невигодно [невигідно]: лишня з'їжа, лишній рот у її сім'ю (Мирний, І, 1954, 63); [Герасим (до Копача) :] Така з'їжа, така з'їжа, що й сказать не можна! Повірите: з млина привезуть пуд [пудів] тридцять борошна, не вспієш оглянуться - вже з'їли (К.-Карий, І, 1960, 388); З'їжа була велика: хліба було обмаль. Секлетин батько насилу настачав хліба на свою велику сім'ю (Н.-Лев., IV, 1956, 217).
Ілюстрації
|
|
|
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 т. Т. 6: П-Поїти / АН Української РСР, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні; ред. тому: А. В. Лагутіна, К. В. Ленець Київ: Наук. думка, 1975. 832 c.
