Відмінності між версіями «Парувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Словник Грінченка)
(Джерела та література)
 
(не показано 5 проміжних версій цього учасника)
Рядок 4: Рядок 4:
  
 
'''Парува́ти, -ру́ю, -єш'''
 
'''Парува́ти, -ру́ю, -єш'''
 +
 
1)'''Выдѣлять паръ, дымиться.''' Дивись, як гній парує. Борз. у. ''Вареники, знаєте, парують на столі.'' Св. Л. 222. ''Хліви його від молока парують.'' К. Іов. 47.  
 
1)'''Выдѣлять паръ, дымиться.''' Дивись, як гній парує. Борз. у. ''Вареники, знаєте, парують на столі.'' Св. Л. 222. ''Хліви його від молока парують.'' К. Іов. 47.  
 +
 
2)'''Соединять въ пары; спаривать.''' ''Та все воли калмицькі рябії до пари парують''. Нп.
 
2)'''Соединять въ пары; спаривать.''' ''Та все воли калмицькі рябії до пари парують''. Нп.
3)Случать.
+
 
 +
3)'''Случать.'''
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 +
 +
[http://sum.in.ua/s/paruvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
 +
 +
'''ПАРУВАТИ 1, ує, недок.'''
 +
 +
1. '''Виділяти, випускати з себе пару, тепло, вологу внаслідок нагрівання, охолодження, висихання.''' ''Самовар парував і кипів на столі'' (Нечуй-Левицький, III, 1956, 215); ''Пахло весною, земля парувала'' (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 425); ''На столі парують страви: Борщ, свинина і приправи'' (Микола Шпак, Вибр., 1952, 72); ''Обличчя.. привітно, по-святковому всміхалися, паруючи гарячим диханням на холоді'' (Іван Ле, Право.., 1957, 268); ''Його оббрьохані штаненята аж парують на лежанці'' (Михайло Стельмах, I, 1962, 303).
 +
 +
2. '''Бути теплим і насиченим парою.''' ''Велика вологість у теплому повітрі створює духоту. Повітря, як кажуть, «парує»'' (Наука і життя, 8, 1958, 47).
 +
 +
'''ПАРУВАТИ 2, ую, уєш, недок., перех'''.
 +
 +
1. '''Об'єднувати в пари.''' ''[Кассандра:] Правда й щастя! Як легко ти паруєш їх, Креузо!'' (Леся Українка, II, 1951, 262);
 +
//  '''Добирати під пару до чогось.''' ''Вкриті столи вже і лавка Цвітом пахучих степів: Травку парує до травки, В банки складає [Микола] жуків'' (Степан Олійник, Вибр., 1959, 145); //  '''Зводити до пари двох людей.''' ''Се ж моє весілля грають, се ж мене з ним парують'' (Панас Мирний, I, 1954, 94); ''Її взяв за себе Мусій Половець.., непоказний хлопець, нижчий од неї на цілу голову. Та така вже любов і так вона парує'' (Юрій Яновський, I, 1954, 266).
 +
 +
2. '''Зводити, злучати самку й самця.''' ''Борис обережно, по-хазяйському підв'язав йому [голубу] крила і пустив у спеціальну клітку, де він парував нових голубів'' (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 15).
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:парування.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:парування2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:парування3.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 81.
 +
 +
Етимологічний словник української мови - Том 5. — Стор. 98.
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
 
[[Категорія:Слова 2022 року]]
 
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Поточна версія на 17:56, 15 квітня 2023

Парува́ти, -ру́ю, -єш

Словник Грінченка

Парува́ти, -ру́ю, -єш

1)Выдѣлять паръ, дымиться. Дивись, як гній парує. Борз. у. Вареники, знаєте, парують на столі. Св. Л. 222. Хліви його від молока парують. К. Іов. 47.

2)Соединять въ пары; спаривать. Та все воли калмицькі рябії до пари парують. Нп.

3)Случать.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПАРУВАТИ 1, ує, недок.

1. Виділяти, випускати з себе пару, тепло, вологу внаслідок нагрівання, охолодження, висихання. Самовар парував і кипів на столі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 215); Пахло весною, земля парувала (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 425); На столі парують страви: Борщ, свинина і приправи (Микола Шпак, Вибр., 1952, 72); Обличчя.. привітно, по-святковому всміхалися, паруючи гарячим диханням на холоді (Іван Ле, Право.., 1957, 268); Його оббрьохані штаненята аж парують на лежанці (Михайло Стельмах, I, 1962, 303).

2. Бути теплим і насиченим парою. Велика вологість у теплому повітрі створює духоту. Повітря, як кажуть, «парує» (Наука і життя, 8, 1958, 47).

ПАРУВАТИ 2, ую, уєш, недок., перех.

1. Об'єднувати в пари. [Кассандра:] Правда й щастя! Як легко ти паруєш їх, Креузо! (Леся Українка, II, 1951, 262); // Добирати під пару до чогось. Вкриті столи вже і лавка Цвітом пахучих степів: Травку парує до травки, В банки складає [Микола] жуків (Степан Олійник, Вибр., 1959, 145); // Зводити до пари двох людей. Се ж моє весілля грають, се ж мене з ним парують (Панас Мирний, I, 1954, 94); Її взяв за себе Мусій Половець.., непоказний хлопець, нижчий од неї на цілу голову. Та така вже любов і так вона парує (Юрій Яновський, I, 1954, 266).

2. Зводити, злучати самку й самця. Борис обережно, по-хазяйському підв'язав йому [голубу] крила і пустив у спеціальну клітку, де він парував нових голубів (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 15).

Ілюстрації

Парування.jpg Парування2.jpg Парування3.jpg

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 81.

Етимологічний словник української мови - Том 5. — Стор. 98.