Відмінності між версіями «Їстовець»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Їстове́ць, -вця́, '''''м. ''Болѣзненный аппетитъ. ''Се в його їстовець. ''Ном. № 12224. | '''Їстове́ць, -вця́, '''''м. ''Болѣзненный аппетитъ. ''Се в його їстовець. ''Ном. № 12224. | ||
[[Категорія:Іс,Їс]] | [[Категорія:Іс,Їс]] | ||
− | { | + | |
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. - Том 1, 1970. - Стор. 54. | ||
+ | # АПЕТИТ, у, чол., тільки одн. Бажання їсти, охота до їди. Тепла пахуча пара од поросятини страшенно дратувала в них апетит. (Нечуй-Левицький, ІІІ, 1956, 377). Апетит здоровий, все зʼїдаю, що дають, і другий раз прошу. (Михайло Коцюбинський, ІІІ, 1956, 332). - А ти чого не їси? - ...питає Віктор свою супутницю. - Щось апетиту нема. - А ти їж: апетит приходить під час їди. (Андрій Головко, І, 1957, 459). | ||
+ | # АПЕТИТ, у, чол., перев. мн., перен. Прагнення до чого-небудь. Король Зігмунд був таємний єзуїт, і конгрегація роздмухувала його апетит, щоб підкорити Ватіканові безмежні землі північно-східного царя. (Зінаїда Тулуб, Людолови, ІІ, 1957, 334). | ||
+ | # Вовчий апетит - дуже великий апетит [те саме, що хворобливий апетет - ред.]. У нього зʼявився... вовчий апетит. (Олесь Донченко, ІІ, 1956, 65). | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їстовець2.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їстовець1.JPG|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2022 року]] |
Поточна версія на 10:02, 13 квітня 2023
Їстове́ць, -вця́, м. Болѣзненный аппетитъ. Се в його їстовець. Ном. № 12224.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. - Том 1, 1970. - Стор. 54.
- АПЕТИТ, у, чол., тільки одн. Бажання їсти, охота до їди. Тепла пахуча пара од поросятини страшенно дратувала в них апетит. (Нечуй-Левицький, ІІІ, 1956, 377). Апетит здоровий, все зʼїдаю, що дають, і другий раз прошу. (Михайло Коцюбинський, ІІІ, 1956, 332). - А ти чого не їси? - ...питає Віктор свою супутницю. - Щось апетиту нема. - А ти їж: апетит приходить під час їди. (Андрій Головко, І, 1957, 459).
- АПЕТИТ, у, чол., перев. мн., перен. Прагнення до чого-небудь. Король Зігмунд був таємний єзуїт, і конгрегація роздмухувала його апетит, щоб підкорити Ватіканові безмежні землі північно-східного царя. (Зінаїда Тулуб, Людолови, ІІ, 1957, 334).
- Вовчий апетит - дуже великий апетит [те саме, що хворобливий апетет - ред.]. У нього зʼявився... вовчий апетит. (Олесь Донченко, ІІ, 1956, 65).