Відмінності між версіями «Кулачник»
(→Ілюстрації) |
(→Медіа) |
||
| (не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | КУЛА́ЧНИК, а, ч. 1. заст. Учасник кулачних боїв. Боєць, .. задирака, Стрілець, кулачник і рубака І дужий був з його [нього] хлопак (І. Котляревський); // Той, хто полюбляє битися кулаками (у 1 знач.). Свiтлiйший князь виявляв первiснi iнстинкти пiдмосковського громила-кулачника (Б. Лепкий) | ||
| + | 2. діал. Удар кулаком. На його плечі посипалися прелютенні кулачники (І. Франко). | ||
| + | |||
| + | кулачник Рід - іменник, чоловічий рід, істота | ||
| + | |||
| + | кулачник Словоформи слова: | ||
| + | |||
| + | Називний кулачник кулачники; | ||
| + | Родовий кулачника кулачників; | ||
| + | Давальний кулачникові, кулачнику кулачникам; | ||
| + | Знахідний кулачника кулачників; | ||
| + | Орудний кулачником кулачниками; | ||
| + | Місцевий на/у кулачнику, кулачникові на/у кулачниках; | ||
| + | Кличний кулачнику кулачники. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kilrain Sullivan 1889 Fight Police Gazette.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kilrain Sullivan 1889 Fight Police Gazette.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:250px-Thermae boxer Massimo Inv1055.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| Рядок 14: | Рядок 29: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|3t-lZJJwIWU}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| Рядок 21: | Рядок 37: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] |
[[Категорія:Слова 2022 року]] | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Поточна версія на 23:27, 14 квітня 2023
Кулачник, -ка, м. Кулачний боецъ. Боєць, ярун і задирака, стрілець, кулачник і рубака, і дужий був з його хлопак. Котл. Ен.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках КУЛА́ЧНИК, а, ч. 1. заст. Учасник кулачних боїв. Боєць, .. задирака, Стрілець, кулачник і рубака І дужий був з його [нього] хлопак (І. Котляревський); // Той, хто полюбляє битися кулаками (у 1 знач.). Свiтлiйший князь виявляв первiснi iнстинкти пiдмосковського громила-кулачника (Б. Лепкий) 2. діал. Удар кулаком. На його плечі посипалися прелютенні кулачники (І. Франко).
кулачник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
кулачник Словоформи слова:
Називний кулачник кулачники; Родовий кулачника кулачників; Давальний кулачникові, кулачнику кулачникам; Знахідний кулачника кулачників; Орудний кулачником кулачниками; Місцевий на/у кулачнику, кулачникові на/у кулачниках; Кличний кулачнику кулачники.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
КУЛА́ЧНИК, а, ч., заст. Той, хто полюбляє битися кулаками (у 1 знач.). Боєць, ..задирака. Стрілець, кулачник і рубака І дужий був з його хлопак (Котл., І, 1952, 195). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 390.
Кулачник, ка, м. Кулачный боецъ. Боєць, ярун і задирака, стрілець, кулачник і рубака, і дужий був з його хлопак. Котл. Ен. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 322.
Хлопак, ка, м. = Хлопець. Стрілець, кулачник і рубака і дужий був з його хлопак. Котл. Ен. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 402.
