Відмінності між версіями «Заїжджий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Зовнішні посилання) |
|||
Рядок 17: | Рядок 17: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | ==Зовнішні посилання==http://sum.in.ua/s/ZAJiZhDZhYJ | + | ==Зовнішні посилання== |
+ | http://sum.in.ua/s/ZAJiZhDZhYJ | ||
+ | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
[[Категорія:Слова 2022 року]] | [[Категорія:Слова 2022 року]] |
Поточна версія на 09:25, 9 квітня 2023
Заїжджий, -а, -е. Заѣзжій, пріѣзжій. Який заїхав, прибув звідкись, нетутешній.
Зміст
Сучасні словники
ЗАЇЖДЖИЙ, а, е. Який заїхав, прибув звідкись, нетутешній. Стала [Горпина] порядку вчити.., як з заїжджими людьми обіходитися і як їм усе продавати (Кв.-Осн., II, 1956, 256); Вісімнадцятирічна дівчина на своєму весіллі підходить до заїжджого хлопця-щорсівця і каже: «Візьми мене з собою».. І йде за ним. Іде у вихор боротьби (Довж., III, 1960, 303); // у знач. ім. заїжджий, жого, ч.; заїжджа, жої, ж. Людина, що прибула звідкись, нетутешня. Зранку поперек молу кольоровою низкою тягся ряд говірливих тіток із поживною стравою для заїжджих (Панч, І, 1956, 63).