Відмінності між версіями «Забігти»
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|teNxVZodGOg}} | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | Див. | + | |
| − | + | Див. | |
| + | ЗАБІГ, у, ч. 1. У спортивних змаганнях - біг на певну відстань. Готувався останній забіг на півтори тисячі метрів. До нього потрапили найсильніші бігуни (Мушк., Чорний хліб, 1960, 113). | ||
| + | |||
| + | 2. заст. Притулок, захисток. Шляхта позосталася, удавшися в забіги до кріпких своїх фортець (Сл. Гр.). | ||
| + | |||
| + | 3. діал. Ковзкий спад, з якого з'їжджають сани. Казав, не їдь туди, там великі забіги (Сл. Гр.). | ||
| + | |||
| + | 4. тільки мн., діал. Старання, зусилля. Як уже він не підходив до неї, як не підлащувався, то вона на всі його забіги наче й не дивиться (Сл. Гр.). | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Словник української мови | Словник української мови | ||
| Рядок 30: | Рядок 32: | ||
Див. [[Довідка:Стиль]] | Див. [[Довідка:Стиль]] | ||
</noinclude> | </noinclude> | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]] | ||
[[Категорія:Слова 2023 року]] | [[Категорія:Слова 2023 року]] | ||
[[Категорія:За]] | [[Категорія:За]] | ||
Поточна версія на 12:13, 4 квітня 2023
Забігти. См. Забігати.
Сучасні словники
1. Біжучи, потрапляти куди-небудь (у якесь приміщення, на якесь місце і т. ін.). «Мама!» гукає Воля і щодуху шарпав двері, забігає до кімнати (Юрій Яновський, II, 1954, 39); В село із лісу Вовк забіг... (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 5); Інколи зустрічалася тільки біла коза, що забігла сюди з якогось рибальського господарства (Юрій Смолич, V, 1959, 33); // Заходити на короткий час, мимохідь, по дорозі. Вертаючись з роботи! часто забігав Тарас у Літній сад, де було багато усяких статуй (Панас Мирний, V, 1955, 310); Яшко на хвилинку до Прокопа в кімнату нагорі забіг (Андрій Головко, I, 1957, 169).
2. перев. із сл. вперед, наперед. Швидко заходити збоку, бігом випереджати кого-, що-небудь. Діти забігали вперед і пискливо кричали: — Земля і воля! Земля і воля! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 76); Мов нитка простягнена вздовж рядів — так рівно ідуть коні, не забігають вперед (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 567); Забігали [колядники] одно перед другим наперед, товпилися коло того, хто розказував (Степан Васильченко, I, 1959, 308); // Бігти вперед, за межі чого-небудь; перебігати. * Образно. Море заливало косу. Хвилі, наче змагаючись, забігали все далі й далі, перекочуючись через піщаний насип (Микола Трублаїні, I, 1955, 151); Цперен. Робити що-небудь передчасно, не дотримуючись послідовності. [Маруся:] Та ти бо не забігай наперед, перш цю [загадку] скажи! (Марко Кропивницький, I, 1958, 89); Він уперто перемагав труднощі, добре засвоював предмет, нетерпеливо забігав наперед, бажаючи більше знати (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 319).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див.
ЗАБІГ, у, ч. 1. У спортивних змаганнях - біг на певну відстань. Готувався останній забіг на півтори тисячі метрів. До нього потрапили найсильніші бігуни (Мушк., Чорний хліб, 1960, 113).
2. заст. Притулок, захисток. Шляхта позосталася, удавшися в забіги до кріпких своїх фортець (Сл. Гр.).
3. діал. Ковзкий спад, з якого з'їжджають сани. Казав, не їдь туди, там великі забіги (Сл. Гр.).
4. тільки мн., діал. Старання, зусилля. Як уже він не підходив до неї, як не підлащувався, то вона на всі його забіги наче й не дивиться (Сл. Гр.).
Джерела та література
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) Див. Довідка:Стиль
