Відмінності між версіями «Лагодитися»
(→Сучасні словники) |
|||
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ЛАГОДИТИСЯ, джуся, дишся, недок. | ||
+ | '''Академічний тлумачний словник''' | ||
+ | 1. до чого, на що і з інфін. Робити приготування до певної дії, стану; готуватися (у 1 знач.). Як так на небі дві хитрили, Тут [на полі] лагодились два на бій (Іван Котляревський, I, 1952, 283); [Кіндрат Антонович:] Ідіть краще у дім та готуйтеся до чаю. [Олеся:] Ще рано до чаю лагодитись (Марко Кропивницький, II, 1958, 276); Мовчки стежив старий, як хлопець вкладався на сухому дерні проти сонця й лагодився спати (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 29); | ||
+ | // куди. Збиратися, лаштуватися в дорогу тощо. Лишень на божу днинку збиратись стало, а Саїн з товаришами в дорогу лагодиться (Марко Черемшина, Тв., 1960, 344); Коли Андрій лагодився до клубу, мати просила його не баритись (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 8). | ||
+ | 2. тільки 3 ос., розм. Те саме, що ладитися 1. Радів і Янек Свєнціцький, що справа лагодилася, і потроху опановував роль у правителя (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 50); | ||
+ | // з чим, безос. У самого Колодяжного не все лагодилося з іспитами, і він волів найменше зараз засідати (Натан Рибак, Час, 1960, 441). | ||
+ | 3. тільки недок. Пас. до лагодити 1, 3. Містки вічно лагодилися наспіх, і вони служать завжди однаково крекчучи як від великого, так і від малого вантажу (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 14); Матеріали уже переписуються, і збірник лагодиться (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 242). | ||
+ | http://sum.in.ua/s/laghodytysja | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
Поточна версія на 11:26, 26 березня 2023
Лагодитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Собираться, готовиться. А я оце лагодився до вас іти. Кобел. у. Почали лагодитись, зарані виїхали. МВ. II. 94. Парубки лагодяться у танець. Федьк. 2) Починяться. 3) Мириться. Лагодимось, нівроку, як кіт з собакою.
Сучасні словники
ЛАГОДИТИСЯ, джуся, дишся, недок. Академічний тлумачний словник 1. до чого, на що і з інфін. Робити приготування до певної дії, стану; готуватися (у 1 знач.). Як так на небі дві хитрили, Тут [на полі] лагодились два на бій (Іван Котляревський, I, 1952, 283); [Кіндрат Антонович:] Ідіть краще у дім та готуйтеся до чаю. [Олеся:] Ще рано до чаю лагодитись (Марко Кропивницький, II, 1958, 276); Мовчки стежив старий, як хлопець вкладався на сухому дерні проти сонця й лагодився спати (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 29); // куди. Збиратися, лаштуватися в дорогу тощо. Лишень на божу днинку збиратись стало, а Саїн з товаришами в дорогу лагодиться (Марко Черемшина, Тв., 1960, 344); Коли Андрій лагодився до клубу, мати просила його не баритись (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 8).
2. тільки 3 ос., розм. Те саме, що ладитися 1. Радів і Янек Свєнціцький, що справа лагодилася, і потроху опановував роль у правителя (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 50); // з чим, безос. У самого Колодяжного не все лагодилося з іспитами, і він волів найменше зараз засідати (Натан Рибак, Час, 1960, 441).
3. тільки недок. Пас. до лагодити 1, 3. Містки вічно лагодилися наспіх, і вони служать завжди однаково крекчучи як від великого, так і від малого вантажу (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 14); Матеріали уже переписуються, і збірник лагодиться (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 242). http://sum.in.ua/s/laghodytysja