Відмінності між версіями «Чуть»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
м |
|||
| (не показано 3 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Чуть, '''''нар. ''Чуть, едва. ''Іде, чуть не плаче. ''Шевч. 165. ''Чуть живу пустив. ''Рудч. Ск. І. 178. | '''Чуть, '''''нар. ''Чуть, едва. ''Іде, чуть не плаче. ''Шевч. 165. ''Чуть живу пустив. ''Рудч. Ск. І. 178. | ||
[[Категорія:Чу]] | [[Категорія:Чу]] | ||
| − | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| Рядок 9: | Рядок 8: | ||
'''ЧУТЬ — «ледве, трохи»''' | '''ЧУТЬ — «ледве, трохи»''' | ||
• запозичення з російської мови; | • запозичення з російської мови; | ||
| − | • р. чуть «ледве» виникло в результаті семантичної видозміни форми інфінітива чуть, др. чути «відчувати» (до переосмислення дієслівних форм пор. укр. мов, мовля́в, хай, р. пусть і т. ін.); | + | • р. чуть «ледве» виникло в результаті семантичної видозміни форми інфінітива чуть, др. чути «відчувати» |
| + | (до переосмислення дієслівних форм пор. укр. мов, мовля́в, хай, р. пусть і т. ін.); | ||
• зіставлення з дангл. hyse «син; юнак», перс. kōda «дитина», ав. kutaka- «маленький» (Scheftelowitz WZKM 34, 218) помилкове; | • зіставлення з дангл. hyse «син; юнак», перс. kōda «дитина», ав. kutaka- «маленький» (Scheftelowitz WZKM 34, 218) помилкове; | ||
• р. чуть, бр. чуць, др. чути «можливо, навіть». | • р. чуть, бр. чуць, др. чути «можливо, навіть». | ||
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | {{#ev:youtube|_014Aj5-NT0 | + | {{#ev:youtube|_014Aj5-NT0}} |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] | ||
Поточна версія на 14:21, 12 квітня 2023
Чуть, нар. Чуть, едва. Іде, чуть не плаче. Шевч. 165. Чуть живу пустив. Рудч. Ск. І. 178.
Зміст
Сучасні словники
Етимологія слова. [1]
ЧУТЬ — «ледве, трохи»
• запозичення з російської мови; • р. чуть «ледве» виникло в результаті семантичної видозміни форми інфінітива чуть, др. чути «відчувати» (до переосмислення дієслівних форм пор. укр. мов, мовля́в, хай, р. пусть і т. ін.); • зіставлення з дангл. hyse «син; юнак», перс. kōda «дитина», ав. kutaka- «маленький» (Scheftelowitz WZKM 34, 218) помилкове; • р. чуть, бр. чуць, др. чути «можливо, навіть».
Словник української мови у 20 томах.
ЧУТЬ, присл., розм.
Те саме, що ледь.
Іде чуть не плаче. Чуть живу пустив (Сл. Б. Грінченка); Чи тямки тобі, як ми втікали з Братського на Запорожжя та на дорозі зустріли одну чорнобривеньку і ти чуіь-чуть був не проміняв запорозької волі на її чорні брови? (Т. Шевченко); Люблю похмурі дні, коли крізь сині хмари Чуть пробивається проміння золоте І ллє у тумані на землю тихі чари (М. Рильський).
Ілюстрації
|
|
|
