Відмінності між версіями «Підмощатися»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
1. розм. Підкладати що-небудь під себе. | 1. розм. Підкладати що-небудь під себе. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | + | 2. до кого, розм. Сідати, влаштовуватися, примощуючись де-небудь, біля когось. | |
| + | Побачив [Охрім], що Еней гнівився, До його зараз підмостився, За білу рученьку і взяв (Іван Котляревський, I, 1952, 107); до кого, рідко під кого, перен., фам. Входити у чиє-небудь довір'я, задобрювати, підкуповувати і т. ін. когось. Щоб поставить на своє, То багатир не поскупився, Під кого треба — підмостився (Українські поети-романтики.., 1968, 598). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Підмощуватися1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Підмощатися.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
| Рядок 24: | Рядок 22: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 459. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 13:32, 13 грудня 2022
Підмощатися, -щаюся, -єшся, гл. = Підмощуватися. В се врем’я Юпітер підпивши, з нудьги до жінки підмощавсь. Котл. Ен.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. розм. Підкладати що-небудь під себе.
2. до кого, розм. Сідати, влаштовуватися, примощуючись де-небудь, біля когось. Побачив [Охрім], що Еней гнівився, До його зараз підмостився, За білу рученьку і взяв (Іван Котляревський, I, 1952, 107); до кого, рідко під кого, перен., фам. Входити у чиє-небудь довір'я, задобрювати, підкуповувати і т. ін. когось. Щоб поставить на своє, То багатир не поскупився, Під кого треба — підмостився (Українські поети-романтики.., 1968, 598).
Ілюстрації
|
x140px |
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 459.
