Відмінності між версіями «Базник»
(→Див. також) |
(→Академічний тлумачний словник (1970—1980)) |
||
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
2. Ягоди цієї рослини. Дівчина.. зварила кисіль з бузини та яблук (Олесь Донченко, IV, 1957, 42). | 2. Ягоди цієї рослини. Дівчина.. зварила кисіль з бузини та яблук (Олесь Донченко, IV, 1957, 42). | ||
| − | |||
===[https://slova.com.ua/word/%D0%B1%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда]=== | ===[https://slova.com.ua/word/%D0%B1%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда]=== | ||
| Рядок 36: | Рядок 35: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
*[http://talanx.com.ua/1981-susharka-dlya-ovochv-fruktv-svoyimi-rukami.htmlhttps://fitomarket.com.ua/ua/fitoblog/buzina-chernaja-poleznie-svojstva-i-primenenie] | *[http://talanx.com.ua/1981-susharka-dlya-ovochv-fruktv-svoyimi-rukami.htmlhttps://fitomarket.com.ua/ua/fitoblog/buzina-chernaja-poleznie-svojstva-i-primenenie] | ||
| + | *[https://wz.lviv.ua/life/412047-na-gorodi-buzina-yaki-nedugi-likue-tsej-skromnij-kushch] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | 1. Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с. | ||
| + | |||
| + | 2. Бузина чорна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 69. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0 Бузина чорна] | ||
[[Категорія:Ба]] | [[Категорія:Ба]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
[[Категорія:Слова 2022 року]] | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Поточна версія на 20:47, 9 грудня 2022
Базник, -ка, м. Раст. а) собачья бузина, Sambucus Ebulus L. Шейк. Вх. Пч. II. 36. б) — ярий. Syringa vulgaris. Вх. Пч. І. 13.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БУЗИНА́, и, жін.
1. Кущ або деревце з родини жимолостевих з чорними або червоними ягодами. Дід насадив і калину, і бузину, і рожу гожу (Марко Вовчок, I, 1955, 382); А вздовж тину, за старою повіткою, росли великі кущі смородини, бузини і ще якихось невідомих рослин (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 462).
2. Ягоди цієї рослини. Дівчина.. зварила кисіль з бузини та яблук (Олесь Донченко, IV, 1957, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда
БУЗИНА́, и́, ж.
1. Кущ або деревце з родини жимолостевих з чорними або червоними ягодами. Дід насадив і калину, і бузину, і рожу гожу (Вовчок, І, 1955, 382); А вздовж тину, за старою повіткою, росли великі кущі смородини, бузини і ще якихось невідомих рослин (Довж., Зач. Десна, 1957, 462).
2. Ягоди цієї рослини. Дівчина.. зварила кисіль з бузини та яблук (Донч., IV, 1957, 42).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник
Бузина́ — кущ чи дерево з родини жимолостевих з чорними або червоними ягодами, за давнім повір’ям, на бузині повісили великомученицю Варвару, тому ця рослина нечиста, диявольське творіння, в ній сидить біс (бузни́чий, «бузничий цар» — П. Чубинський; «У бузиннику чорт живе» — М. Номис); рослину не годиться викопувати, щоб не дражнити нечисту силу; на тому місці, де росла бузина, не можна нічого будувати, бо це схованка чорта, місце нещасливе і люди будуть хворіти й умирати, а худоба — здихати; в городі бузину можна виполоти лише сапою, змащеною свяченим салом; поширена на всій території України; використовується в народній медицині; з бузинових паличок робили сопілки, які в казках є чарівними; відомими є замовляння до бузини: «від напасті», «щоб суд не засудив», «для сміливості», «для позбавлення від усякої біди», її використовували при гаданнях: «Трясу, трясу бузину, відгукнися, пес, з тієї сторони, де живе мій милий»; у багатьох народів — символ чаклунства (гілку носили у Вальпургієву ніч); гілки рослини використовували як оберіг. На городі бузина коренистая (П. Чубинський); На городі бузина, а в Києві дядько (прислів’я).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
2. Бузина чорна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 69.
