Відмінності між версіями «Вовчуга»
(→Зовнішні посилання) |
|||
(не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
+ | |||
+ | ВОВЧУ́Г, а ч. (Ononis, L.). Вид багаторічних трав'яних або напівчагарникових рослин родини бобових. Тут [у Хомутівському степу] в рослинному покриві переважають: типчак борозенчастий.., костриця лучна.., вовчуг польовий (Український ботанічний журнал, XIII, 2, 29). | ||
+ | |||
+ | |||
'''Вовчуга''' — рід рослин родини бобових підродини метеликових, — багаторічних трав, чагарничків і чагарників. Деякі види є злісними бур'янами, здатними зупинити борону при боронуванні. Природно поширені в Європі. У фітотерапії вовчуг використовується для лікування проблем сечового міхура і нирок і як сечогінне. | '''Вовчуга''' — рід рослин родини бобових підродини метеликових, — багаторічних трав, чагарничків і чагарників. Деякі види є злісними бур'янами, здатними зупинити борону при боронуванні. Природно поширені в Європі. У фітотерапії вовчуг використовується для лікування проблем сечового міхура і нирок і як сечогінне. | ||
Рядок 26: | Рядок 30: | ||
L. | L. | ||
− | ВОВЧУГA — рід багаторічних трав’янистих рослин родини бобових . Відомо 70 видів, 6 із них ростуть у країнах СНД та Україні. Офіцинальним є найбільш поширений вид — В. польовий — Ononis arensis L.; нар. назви — бичача трава, шовкова трава. Росте в лісовій та лісостеповій зонах європейської частини СНД, в Україні, на Кавказі, Алтаї. Культивується. Багаторічна трав’яниста рослина з коротким, багатоголовим темно-бурим кореневищем і стрижневим коренем, внизу розгалуженим. Стебла розгалужені, опушені, гілки часто закінчуються колючками. Нижні та середні стеблові листки трійчасті, верхні — прості, листочки овальні з гострозубчастими краями, з обох боків залозистоопушені, пахучі. Характерні великі парні прилистки, широкояйцеподібні, стеблооб’ємні, однакові з черешками, приросли до них. Квітки рожеві по дві на коротких квітконіжках, у пазухах листків утворюють на кінцях стебел і бокових гілок густі колосоподібні суцвіття. Плід — біб, коротший за зубці, широкояйцеподібний, опушений з 2–4 насінинами. Цвіте у червні–серпні. Росте на луках, серед кущів, на берегах річок. | + | |
+ | '''ВОВЧУГA''' — рід багаторічних трав’янистих рослин родини бобових . Відомо 70 видів, 6 із них ростуть у країнах СНД та Україні. Офіцинальним є найбільш поширений вид — В. польовий — Ononis arensis L.; нар. назви — бичача трава, шовкова трава. Росте в лісовій та лісостеповій зонах європейської частини СНД, в Україні, на Кавказі, Алтаї. Культивується. Багаторічна трав’яниста рослина з коротким, багатоголовим темно-бурим кореневищем і стрижневим коренем, внизу розгалуженим. Стебла розгалужені, опушені, гілки часто закінчуються колючками. Нижні та середні стеблові листки трійчасті, верхні — прості, листочки овальні з гострозубчастими краями, з обох боків залозистоопушені, пахучі. Характерні великі парні прилистки, широкояйцеподібні, стеблооб’ємні, однакові з черешками, приросли до них. Квітки рожеві по дві на коротких квітконіжках, у пазухах листків утворюють на кінцях стебел і бокових гілок густі колосоподібні суцвіття. Плід — біб, коротший за зубці, широкояйцеподібний, опушений з 2–4 насінинами. Цвіте у червні–серпні. Росте на луках, серед кущів, на берегах річок. | ||
Офіційною сировиною є корені В.п. — Radices Ononidis. Корені викопують восени, швидко відмивають від землі холодною водою, сушать на відкритому повітрі чи в сушарках при температурі 40–45 °С; довгі корені розрізають на шматки. | Офіційною сировиною є корені В.п. — Radices Ononidis. Корені викопують восени, швидко відмивають від землі холодною водою, сушать на відкритому повітрі чи в сушарках при температурі 40–45 °С; довгі корені розрізають на шматки. | ||
Рядок 40: | Рядок 45: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vovchuga291122.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vovchuga2911223.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vovchug29112234.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vovchuga291122345.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
− | |||
− | |||
− | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 713. | |
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%B3 | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%B3 | ||
https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1781/vovchug | https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1781/vovchug | ||
+ | |||
+ | http://sum.in.ua/p/1/713/1 | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет образотворчого мистецтва і дизайну]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет образотворчого мистецтва і дизайну]] | ||
− | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2022 року]] |
Поточна версія на 19:07, 10 грудня 2022
Вовчуга, -ги, ж. Раст. a) Geranium pratense L. = Вовчі лапки. ЗЮЗО. І. 124. б) Geranium palustre L. ЗЮЗО. І. 124.
Сучасні словники
ВОВЧУ́Г, а ч. (Ononis, L.). Вид багаторічних трав'яних або напівчагарникових рослин родини бобових. Тут [у Хомутівському степу] в рослинному покриві переважають: типчак борозенчастий.., костриця лучна.., вовчуг польовий (Український ботанічний журнал, XIII, 2, 29).
Вовчуга — рід рослин родини бобових підродини метеликових, — багаторічних трав, чагарничків і чагарників. Деякі види є злісними бур'янами, здатними зупинити борону при боронуванні. Природно поширені в Європі. У фітотерапії вовчуг використовується для лікування проблем сечового міхура і нирок і як сечогінне.
Біологічна класифікаціяредагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Триба: Trifolieae
Рід: Вовчуг (Ononis) L.
ВОВЧУГA — рід багаторічних трав’янистих рослин родини бобових . Відомо 70 видів, 6 із них ростуть у країнах СНД та Україні. Офіцинальним є найбільш поширений вид — В. польовий — Ononis arensis L.; нар. назви — бичача трава, шовкова трава. Росте в лісовій та лісостеповій зонах європейської частини СНД, в Україні, на Кавказі, Алтаї. Культивується. Багаторічна трав’яниста рослина з коротким, багатоголовим темно-бурим кореневищем і стрижневим коренем, внизу розгалуженим. Стебла розгалужені, опушені, гілки часто закінчуються колючками. Нижні та середні стеблові листки трійчасті, верхні — прості, листочки овальні з гострозубчастими краями, з обох боків залозистоопушені, пахучі. Характерні великі парні прилистки, широкояйцеподібні, стеблооб’ємні, однакові з черешками, приросли до них. Квітки рожеві по дві на коротких квітконіжках, у пазухах листків утворюють на кінцях стебел і бокових гілок густі колосоподібні суцвіття. Плід — біб, коротший за зубці, широкояйцеподібний, опушений з 2–4 насінинами. Цвіте у червні–серпні. Росте на луках, серед кущів, на берегах річок.
Офіційною сировиною є корені В.п. — Radices Ononidis. Корені викопують восени, швидко відмивають від землі холодною водою, сушать на відкритому повітрі чи в сушарках при температурі 40–45 °С; довгі корені розрізають на шматки.
Корені містять ізофлавоноїди (1,5–2,5%): формононетин, ононін, оногенін, 7-глюкозид оногеніну (онозид), оноспін, трифоліризин, ефірну олію, яка легко осмолюється, дубильні речовини; тритерпеновий спирт оноцерин.
Препарат Флаванобол виявляє анаболітичну дію. Відвар і настойка з коренів В.п. мають сечогінні, кровоспинні, протизапальні, проносні, гіпотензивні, кардіотонічні властивості, підвищують тонус і знижують перистальтику кишечнику. В експерименті виявлено гепатопротекторні властивості фенольних сполук і антиоксидантну та протипухлинну активність екстракту. У медицині призначають при геморої, хронічних запорах, тріщинах заднього проходу, запаленнях сечового міхура і нирок, нирковокам’яній хворобі, при маткових кровотечах різного походження (особливо в клімактеричний період) та при подагрі. Крім цього, використовують для активування дії залоз внутрішньої секреції, поліпшення обміну речовин при фурункульозі й висипах на тілі, радикуліті та епілепсії, а також використовують (зовнішньо) при хворобах шкіри. Забарвлює тканини в різні відтінки жовто-зеленого кольору. Медонос.
У країнах Західної Європи (Болгарія, Угорщина, Словаччина, Німеччина, Швейцарія та ін.) використовують корені В. колючого — O. spinosa L., які є компонентом офіцинальних діуретичних чаїв і галенових препаратів.
Ілюстрації
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 713.
Зовнішні посилання
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%B3