Відмінності між версіями «Вовчуга»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Зовнішні посилання)
 
(не показано 2 проміжні версії ще одного учасника)
Рядок 3: Рядок 3:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 +
 +
ВОВЧУ́Г, а ч. (Ononis, L.). Вид багаторічних трав'яних або напівчагарникових рослин родини бобових. Тут [у Хомутівському степу] в рослинному покриві переважають: типчак борозенчастий.., костриця лучна.., вовчуг польовий (Український ботанічний журнал, XIII, 2, 29).
 +
 +
 
'''Вовчуга''' — рід рослин родини бобових підродини метеликових, — багаторічних трав, чагарничків і чагарників. Деякі види є злісними бур'янами, здатними зупинити борону при боронуванні. Природно поширені в Європі. У фітотерапії вовчуг використовується для лікування проблем сечового міхура і нирок і як сечогінне.  
 
'''Вовчуга''' — рід рослин родини бобових підродини метеликових, — багаторічних трав, чагарничків і чагарників. Деякі види є злісними бур'янами, здатними зупинити борону при боронуванні. Природно поширені в Європі. У фітотерапії вовчуг використовується для лікування проблем сечового міхура і нирок і як сечогінне.  
  
Рядок 26: Рядок 30:
 
L.
 
L.
  
ВОВЧУГA — рід багаторічних трав’янистих рослин родини бобових . Відомо 70 видів, 6 із них ростуть у країнах СНД та Україні. Офіцинальним є найбільш поширений вид — В. польовий — Ononis arensis L.; нар. назви — бичача трава, шовкова трава. Росте в лісовій та лісостеповій зонах європейської частини СНД, в Україні, на Кавказі, Алтаї. Культивується. Багаторічна трав’яниста рослина з коротким, багатоголовим темно-бурим кореневищем і стрижневим коренем, внизу розгалуженим. Стебла розгалужені, опушені, гілки часто закінчуються колючками. Нижні та середні стеблові листки трійчасті, верхні — прості, листочки овальні з гострозубчастими краями, з обох боків залозистоопушені, пахучі. Характерні великі парні прилистки, широкояйцеподібні, стеблооб’ємні, однакові з черешками, приросли до них. Квітки рожеві по дві на коротких квітконіжках, у пазухах листків утворюють на кінцях стебел і бокових гілок густі колосоподібні суцвіття. Плід — біб, коротший за зубці, широкояйцеподібний, опушений з 2–4 насінинами. Цвіте у червні–серпні. Росте на луках, серед кущів, на берегах річок.
+
 
 +
'''ВОВЧУГA''' — рід багаторічних трав’янистих рослин родини бобових . Відомо 70 видів, 6 із них ростуть у країнах СНД та Україні. Офіцинальним є найбільш поширений вид — В. польовий — Ononis arensis L.; нар. назви — бичача трава, шовкова трава. Росте в лісовій та лісостеповій зонах європейської частини СНД, в Україні, на Кавказі, Алтаї. Культивується. Багаторічна трав’яниста рослина з коротким, багатоголовим темно-бурим кореневищем і стрижневим коренем, внизу розгалуженим. Стебла розгалужені, опушені, гілки часто закінчуються колючками. Нижні та середні стеблові листки трійчасті, верхні — прості, листочки овальні з гострозубчастими краями, з обох боків залозистоопушені, пахучі. Характерні великі парні прилистки, широкояйцеподібні, стеблооб’ємні, однакові з черешками, приросли до них. Квітки рожеві по дві на коротких квітконіжках, у пазухах листків утворюють на кінцях стебел і бокових гілок густі колосоподібні суцвіття. Плід — біб, коротший за зубці, широкояйцеподібний, опушений з 2–4 насінинами. Цвіте у червні–серпні. Росте на луках, серед кущів, на берегах річок.
  
 
Офіційною сировиною є корені В.п. — Radices Ononidis. Корені викопують восени, швидко відмивають від землі холодною водою, сушать на відкритому повітрі чи в сушарках при температурі 40–45 °С; довгі корені розрізають на шматки.
 
Офіційною сировиною є корені В.п. — Radices Ononidis. Корені викопують восени, швидко відмивають від землі холодною водою, сушать на відкритому повітрі чи в сушарках при температурі 40–45 °С; довгі корені розрізають на шматки.
Рядок 40: Рядок 45:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vovchuga291122.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vovchuga2911223.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vovchug29112234.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vovchuga291122345.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  
==Медіа==
 
 
==Див. також==
 
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 
+
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 713.
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
 
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%B3
 
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%B3
  
 
https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1781/vovchug
 
https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1781/vovchug
 +
 +
http://sum.in.ua/p/1/713/1
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет образотворчого мистецтва і дизайну]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет образотворчого мистецтва і дизайну]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]
+
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Поточна версія на 19:07, 10 грудня 2022

Вовчуга, -ги, ж. Раст. a) Geranium pratense L. = Вовчі лапки. ЗЮЗО. І. 124. б) Geranium palustre L. ЗЮЗО. І. 124.

Сучасні словники

ВОВЧУ́Г, а ч. (Ononis, L.). Вид багаторічних трав'яних або напівчагарникових рослин родини бобових. Тут [у Хомутівському степу] в рослинному покриві переважають: типчак борозенчастий.., костриця лучна.., вовчуг польовий (Український ботанічний журнал, XIII, 2, 29).


Вовчуга — рід рослин родини бобових підродини метеликових, — багаторічних трав, чагарничків і чагарників. Деякі види є злісними бур'янами, здатними зупинити борону при боронуванні. Природно поширені в Європі. У фітотерапії вовчуг використовується для лікування проблем сечового міхура і нирок і як сечогінне.

Біологічна класифікаціяредагувати

Царство: Рослини (Plantae)

Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)

Клада: Покритонасінні (Angiosperms)

Клада: Евдикоти (Eudicots)

Клада: Розиди (Rosids)

Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)

Родина: Бобові (Fabaceae)

Триба: Trifolieae

Рід: Вовчуг (Ononis) L.


ВОВЧУГA — рід багаторічних трав’янистих рослин родини бобових . Відомо 70 видів, 6 із них ростуть у країнах СНД та Україні. Офіцинальним є найбільш поширений вид — В. польовий — Ononis arensis L.; нар. назви — бичача трава, шовкова трава. Росте в лісовій та лісостеповій зонах європейської частини СНД, в Україні, на Кавказі, Алтаї. Культивується. Багаторічна трав’яниста рослина з коротким, багатоголовим темно-бурим кореневищем і стрижневим коренем, внизу розгалуженим. Стебла розгалужені, опушені, гілки часто закінчуються колючками. Нижні та середні стеблові листки трійчасті, верхні — прості, листочки овальні з гострозубчастими краями, з обох боків залозистоопушені, пахучі. Характерні великі парні прилистки, широкояйцеподібні, стеблооб’ємні, однакові з черешками, приросли до них. Квітки рожеві по дві на коротких квітконіжках, у пазухах листків утворюють на кінцях стебел і бокових гілок густі колосоподібні суцвіття. Плід — біб, коротший за зубці, широкояйцеподібний, опушений з 2–4 насінинами. Цвіте у червні–серпні. Росте на луках, серед кущів, на берегах річок.

Офіційною сировиною є корені В.п. — Radices Ononidis. Корені викопують восени, швидко відмивають від землі холодною водою, сушать на відкритому повітрі чи в сушарках при температурі 40–45 °С; довгі корені розрізають на шматки.

Корені містять ізофлавоноїди (1,5–2,5%): формононетин, ононін, оногенін, 7-глюкозид оногеніну (онозид), оноспін, трифоліризин, ефірну олію, яка легко осмолюється, дубильні речовини; тритерпеновий спирт оноцерин.


Препарат Флаванобол виявляє анаболітичну дію. Відвар і настойка з коренів В.п. мають сечогінні, кровоспинні, протизапальні, проносні, гіпотензивні, кардіотонічні властивості, підвищують тонус і знижують перистальтику кишечнику. В експерименті виявлено гепатопротекторні властивості фенольних сполук і антиоксидантну та протипухлинну активність екстракту. У медицині призначають при геморої, хронічних запорах, тріщинах заднього проходу, запаленнях сечового міхура і нирок, нирковокам’яній хворобі, при маткових кровотечах різного походження (особливо в клімактеричний період) та при подагрі. Крім цього, використовують для активування дії залоз внутрішньої секреції, поліпшення обміну речовин при фурункульозі й висипах на тілі, радикуліті та епілепсії, а також використовують (зовнішньо) при хворобах шкіри. Забарвлює тканини в різні відтінки жовто-зеленого кольору. Медонос.

У країнах Західної Європи (Болгарія, Угорщина, Словаччина, Німеччина, Швейцарія та ін.) використовують корені В. колючого — O. spinosa L., які є компонентом офіцинальних діуретичних чаїв і галенових препаратів.

Ілюстрації

Vovchuga291122.jpg Vovchuga2911223.jpg Vovchug29112234.jpg Vovchuga291122345.jpg


Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 713.

Зовнішні посилання

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%B3

https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1781/vovchug

http://sum.in.ua/p/1/713/1