Відмінності між версіями «Небилиця»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Небилиця, -ці, '''''ж. ''Небылица; росказни; прибаутки. ''Кажи небилиці. ''Ном. № 14339. [[Категор...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 +
==Словник Б.Д Грінченка==
 
'''Небилиця, -ці, '''''ж. ''Небылица; росказни; прибаутки. ''Кажи небилиці. ''Ном. № 14339.  
 
'''Небилиця, -ці, '''''ж. ''Небылица; росказни; прибаутки. ''Кажи небилиці. ''Ном. № 14339.  
 +
 +
==Публічний електронний словник української мови==
 +
1. Те, чого немає в дійсності; неправда, вигадка. [Омелян:] Ви скажіть мені, пане війте, відки ви смієте розпускати про мене і про мою сестру якісь небилиці? (Фр., IX, 1952, 174); Останнім часом деякі знайомі Вершиніна почали відверто сторонитись його, певне, повіривши небилицям (Гур., Життя.., 1954, 351); // Нісенітниця, дурниця. — Ви біля гадюки сиділи? — нічого не розуміючи, подивився [Яків] на попа, чи він сповна розуму верзе таку небилицю (Стельмах, І, 1962, 486).
 +
Городи́ти небили́ці див. городи́ти.
 +
 +
2. Невеликий фольклорний твір з сатиричним або гумористичним змістом, побудований на каламбурі. Оригінальним видом фольклору є небилиці — своєрідні каламбури, пройняті іронією (Веч. Київ, 23.VІІ 1957, 4).
 +
 +
==Словник синонімів==
 +
НЕБИЛИЦЯ
 +
див. НЕБУВАЛЬЩИНА.
 +
 +
 +
==Джерела та література==
 +
'''1'''.Словник Бориса Грінченка
 +
 +
'''2'''.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 248.
 +
 +
'''3'''.Словопедія
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/31952-nebylycja.html
 +
 +
http://ukrlit.org/slovnyk/небилиця
 +
 +
http://slovopedia.org.ua/41/53405/268683.html
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 
[[Категорія:Не]]
 
[[Категорія:Не]]

Поточна версія на 22:17, 29 листопада 2014

Словник Б.Д Грінченка

Небилиця, -ці, ж. Небылица; росказни; прибаутки. Кажи небилиці. Ном. № 14339.

Публічний електронний словник української мови

1. Те, чого немає в дійсності; неправда, вигадка. [Омелян:] Ви скажіть мені, пане війте, відки ви смієте розпускати про мене і про мою сестру якісь небилиці? (Фр., IX, 1952, 174); Останнім часом деякі знайомі Вершиніна почали відверто сторонитись його, певне, повіривши небилицям (Гур., Життя.., 1954, 351); // Нісенітниця, дурниця. — Ви біля гадюки сиділи? — нічого не розуміючи, подивився [Яків] на попа, чи він сповна розуму верзе таку небилицю (Стельмах, І, 1962, 486). Городи́ти небили́ці див. городи́ти.

2. Невеликий фольклорний твір з сатиричним або гумористичним змістом, побудований на каламбурі. Оригінальним видом фольклору є небилиці — своєрідні каламбури, пройняті іронією (Веч. Київ, 23.VІІ 1957, 4).

Словник синонімів

НЕБИЛИЦЯ див. НЕБУВАЛЬЩИНА.


Джерела та література

1.Словник Бориса Грінченка

2.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 248.

3.Словопедія

Зовнішні посилання

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/31952-nebylycja.html

http://ukrlit.org/slovnyk/небилиця

http://slovopedia.org.ua/41/53405/268683.html