Відмінності між версіями «Небачучий»
(Створена сторінка: '''Небачучий, -а, -е. '''Невидящій; неграмотный, необразованный. ''Уносили письма читать, а я й ...) |
|||
| (не показано 18 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Небачучий, -а, -е. '''Невидящій; | + | '''Небачучий, -а, -е. '''Невидящій; неграмотний, неосвідчений. ''Уносили письма читать, а я й кажу їм: ідіть до мого хлопця, бо я чоловік небачучий, а він письменний. ''Лубенск. у. |
[[Категорія:Не]] | [[Категорія:Не]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | '''НЕЗРЯ́ЧИЙ,''' а, е. | ||
| + | |||
| + | '''1'''. Позбавлений здатності бачити; сліпий. [Передерій (намацуючи ціпком дорогу, йде праворуч):] О, доле, доле! Для чого ж мені Незрячому ти серце розпалила?.. (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 156); Дід підвів незрячі очі, пожував губами і вдарив по струнах (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 47); Провідниця посадила незрячу жінку біля вікна (Робітнича газета, 13.XI 1964, 2); | ||
| + | <br /> | ||
| + | // Який свідчить про те, що хтось не бачить. Сидів [Іван] і поглядом своїм незрячим упирався в курний шлях (Петро Колесник, Терен.., 1959, 66); | ||
| + | <br /> | ||
| + | // у знач. ім. незрячий, чого. чол.; незряча, чої, жін. Сліпа людина. — А ти, дівчина. посидь краще коло незрячого... (Юрій Яновський, I, 1954, 183). | ||
| + | |||
| + | '''2'''. перен. Який не розуміє, не помічає того, що відбувається. Горе з вами, Раби незрячії! Кого? Кого благаєте, благії, Раби незрячії, сліпії! Чи ж кат помилує кого? (Тарас Шевченко, II, 1963, 287); Життя гуде навкруг, як дзвін, серця людські гарячі живуть, хвилюються, а він якийсь глухий, незрячий... (Микола Шеремет, Дружбою.., 1954, 91). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Незрячий1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Незрячий2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Незрячий3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| PQvWJUP5o8U}} | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж "Універсум"]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 15:32, 5 листопада 2021
Небачучий, -а, -е. Невидящій; неграмотний, неосвідчений. Уносили письма читать, а я й кажу їм: ідіть до мого хлопця, бо я чоловік небачучий, а він письменний. Лубенск. у.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НЕЗРЯ́ЧИЙ, а, е.
1. Позбавлений здатності бачити; сліпий. [Передерій (намацуючи ціпком дорогу, йде праворуч):] О, доле, доле! Для чого ж мені Незрячому ти серце розпалила?.. (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 156); Дід підвів незрячі очі, пожував губами і вдарив по струнах (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 47); Провідниця посадила незрячу жінку біля вікна (Робітнича газета, 13.XI 1964, 2);
// Який свідчить про те, що хтось не бачить. Сидів [Іван] і поглядом своїм незрячим упирався в курний шлях (Петро Колесник, Терен.., 1959, 66);
// у знач. ім. незрячий, чого. чол.; незряча, чої, жін. Сліпа людина. — А ти, дівчина. посидь краще коло незрячого... (Юрій Яновський, I, 1954, 183).
2. перен. Який не розуміє, не помічає того, що відбувається. Горе з вами, Раби незрячії! Кого? Кого благаєте, благії, Раби незрячії, сліпії! Чи ж кат помилує кого? (Тарас Шевченко, II, 1963, 287); Життя гуде навкруг, як дзвін, серця людські гарячі живуть, хвилюються, а він якийсь глухий, незрячий... (Микола Шеремет, Дружбою.., 1954, 91).
Ілюстрації
|
|
|
