Відмінності між версіями «Свитина»
| Рядок 29: | Рядок 29: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em"| [[Зображення:Свита.jpg|x140x]] | |style="width:20%; padding-top:1em"| [[Зображення:Свита.jpg|x140x]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em"| [[Зображення:photo5307704474430716834.jpg|x140x]] | ||
|} | |} | ||
Поточна версія на 12:38, 24 червня 2022
Свитина, -ни, ж. = Свита. Гол. Од. 44. Шапка чорна, шапка чорна, а свитина біла. Мет. 38. Ум. Свитинка, свитиночка. У латаній свитиночці, на плечах торбина, в руці ціпок.... Шевч. 79.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Онлайн-бібліотека Горіх
Свити́на старовинний довгополий верхній одяг із домотканого грубого сукна.
Вікіпедія
Сви́та або сви́тка — довгополий верхній одяг з домотканого грубого сукна в Східній Європі Середньовіччя та Нового часу. Різновид жупана. Зазвичай сірого або брунатного кольору. Одяг убогих людей, селян. Свита є верхнім традиційним одягом українців. Слово свита виводять від прасл. *sъvita, пов'язаним з viti — «вити», «звивати». Праслов'янську форму реконструюють також як svita, порівнюючи з латис. svietas («обмотки на ногах у жінок»), його зіставляли й з болг. свила («шовк»).
Приклади вживання
- Кругом дівчата танцювали,
В дробушках, в чоботах, в свитках.(Іва́н Петрович Котляревський)
- З хати по нитці – сироті свитина (Номис)
- Раз увечері зимою, У одній свитині,
Іде боса титарівна І несе дитину (Т. Шевченко)
- Благенька, поношена свита.
- Добра свита, та не на мене шита (приказка)
- В дверях раз у раз з'являлись постаті чоловіків у довгих свитах та високих шапках
Cиноніми
- пете́к (діал.) свитка.
- сви́тка те саме, що сви́та
- чуга́й (діал.) те саме, що чуга́їна.
- чуга́їна (діал.) свита.
Ілюстрації
|
|
