Відмінності між версіями «Причет»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Зовнішні посилання)
 
(не показано 4 проміжні версії ще одного учасника)
Рядок 2: Рядок 2:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
1. Служителі культу при окремій православній церкві. Отець Василь ще раз окропив козаків, ще раз по благав на воїнство чесне благословення у господа і з причетом вернувся журно до церкви (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 9); Отець Харитін надів ризи й вийшов з причтом за браму в цвинтарі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 192); — А ось тут підпишіть, що це земля церковного причету (Михайло Стельмах, I, 1962, 276); З відчиненої брами Січової Покровської церкви виходив столітній батюшка з причтом, півчими, корогвами і святою водою (Олександр Довженко, I, 1958, 234)..
 +
 
 +
2. перен., жарт. Особи, які супроводжують кого-небудь; почет. Писареві нічого було робити, тільки, почухавши потилицю, йти додому з своїм причетом (Квітка-Основ'яненко, Вибр., 1937, 56); Пан у себе з причетом гуляють (Тарас Шевченко, II, 1963, 108).
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Illustration-people-on-bar-charts-9.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:52894.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Prichastie.jpg|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|}
 
|}
Рядок 17: Рядок 19:
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 
+
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 97.
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
 
[[Категорія:Слова 2021 року]]
 
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Поточна версія на 14:17, 2 грудня 2021

Причет, -та и -ту, м. 1) Причтъ. Причет в підрясниках ходить, то панотці мусять ходить в рясі. Св. Л. 10. 2) Свита, лица, сопровождающія кого. Увесь весільний причет молодого рушає до молодої, співаючи. О. 1862. IV. 30. 3) Причет, -ту. Причастіе къ дѣлу, участіе въ дѣлѣ. Став він мені признаватись про ті смушки, що покрадено у жида, а я й питаю: «Хиба й ти в тім причеті?» А він і каже: «Нас три бую». Новомоск. у.

Сучасні словники

1. Служителі культу при окремій православній церкві. Отець Василь ще раз окропив козаків, ще раз по благав на воїнство чесне благословення у господа і з причетом вернувся журно до церкви (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 9); Отець Харитін надів ризи й вийшов з причтом за браму в цвинтарі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 192); — А ось тут підпишіть, що це земля церковного причету (Михайло Стельмах, I, 1962, 276); З відчиненої брами Січової Покровської церкви виходив столітній батюшка з причтом, півчими, корогвами і святою водою (Олександр Довженко, I, 1958, 234)..

2. перен., жарт. Особи, які супроводжують кого-небудь; почет. Писареві нічого було робити, тільки, почухавши потилицю, йти додому з своїм причетом (Квітка-Основ'яненко, Вибр., 1937, 56); Пан у себе з причетом гуляють (Тарас Шевченко, II, 1963, 108).

Ілюстрації

Illustration-people-on-bar-charts-9.png 52894.jpg Prichastie.jpg Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 97.

Зовнішні посилання