Відмінності між версіями «Ади»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. | ||
[[Категорія:Ад]] | [[Категорія:Ад]] | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 16:27, 22 червня 2023
Ади́, Аді́т, Аді́тетко, Аді́тко (сокращ. изъ а диви́, а диві́т). Смотри! смотрите! Желех.
Словник української мови
Уживається при здивуванні або при бажанні звернути чию-небудь увагу на щось; дивись, дивись-но. Переїжджаємо через рогачку, аж тут, ади, коло рогачкової будки сидить підстаркуватий панисько (Іван Франко, III, 1950, 212); Почала (дівчинка) шукати щось за пазухою. Витягла врешті довгий цукерок. — Ади! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 311).
Джерела
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970.