Відмінності між версіями «Частування»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 16: | Рядок 16: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
− | + | ||
− | + | [[Зображення:Частування.jpeg|x140px]]). | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
Поточна версія на 14:17, 25 листопада 2021
Частува́ння, -ня, с. Потчиваніе, угощеніе. Яке частування, таке дякування. Ном. № 7121.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Частування - означає пригощати когось смаколиками, стравами та напоями. Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) Дія за значенням частувати Молодиці зварили вечерю. Семен привів з собою сусіда. Пішла бесіда, частування (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 48); Щастя наше — дружні учти, Товариське частування... (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 123); Полтавське громадянство влаштувало триденне частування (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 9). Страва та напої, якими пригощають кого-небудь. Частування було сите, але не вишукане. Гаряче молоко, масний вершковий сир із кмином, суха.«полендвиця»(Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 8) За столиком, що був складений з ящиків, сиділи югослави й румуни, розклавши на простеленій газеті частування (Василь Кучер, Голод, 1961, 378); Марія поралася на кухоньці, чистила картоплю, готувала частування (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 402).
Ілюстрації
Джерела та література
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)