Відмінності між версіями «Частування»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 2 проміжні версії цього учасника)
Рядок 16: Рядок 16:
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
+
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Частування.jpeg ‎(300 × 300 пікселів, розмір файлу: image/jpeg)|x140px]]
+
[[Зображення:Частування.jpeg|x140px]]).  
  Файл:Частування.jpeg
+
Частування.jpeg
+
 
+
  
 
   
 
   

Поточна версія на 14:17, 25 листопада 2021

Частува́ння, -ня, с. Потчиваніе, угощеніе. Яке частування, таке дякування. Ном. № 7121.

Сучасні словники

 Тлумачення слова у сучасних словниках
   Частування - означає пригощати когось смаколиками, стравами та напоями.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
     Дія за значенням частувати 
     Молодиці зварили вечерю. Семен привів з собою сусіда. Пішла бесіда, частування (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 48);
   Щастя наше — дружні учти, Товариське частування... (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 123); 
   Полтавське громадянство влаштувало триденне частування (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 9).
    Страва та напої, якими пригощають кого-небудь. 
     Частування було сите, але не вишукане. Гаряче молоко, масний вершковий сир із кмином, суха.«полендвиця»(Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 8)
  За столиком, що був складений з ящиків, сиділи югослави й румуни, розклавши на простеленій газеті частування (Василь Кучер, Голод, 1961, 378); 
  Марія поралася на кухоньці, чистила картоплю, готувала частування (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 402).

Ілюстрації

Частування.jpeg).




Джерела та література

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)