Відмінності між версіями «Вибріхуватися»
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
{{#ev:youtube| uamjYvAYOvM }} | {{#ev:youtube| uamjYvAYOvM }} | ||
| − | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]] | |
| − | + | ||
| − | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Фаховий коледж «Універсум»]] | |
| − | + | [[Категорія:Слова 2024 року]] | |
| − | [[Категорія:Слова | + | |
Поточна версія на 09:52, 19 квітня 2024
Вибріхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. вибрехатися, -шуся, -шешся, гл. Изворачиваться, извернуться, выйти изъ неловкаго положенія при помощи лжи, оправдываться, оправдаться ложью. Брехнею не вибрешешся. Ном. № 6797.
Сучасні словники
ВИБРІХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИБРЕХАТИСЯ, ешуся, ешешся, док., розм. Удаючись до брехні, вигадок, виходити з скрутного становища.
1. перех. Здобувати, діставати брехнею. А все ж таки, хоч я й брехуха, а вибрехала небожеві дві сотні карбованців, три пари волів, дві корови, два десятки гусей, ще й Килину з бабою на придачу (Нечуй-Левицький, III, 1956, 59).
2. неперех. Говорити неправду, брехати.
Забалакається [Хівря] з парубком - забудеться за діло, тоді вибріхується як-небудь, каже: - А я й забулась! (Григ., Вибр., 1959, 102); Як Чіпку випустили з чорної, Грицько перший приніс Христі звістку, що, мов, викрутився харцизяка, вибрехався! (Мирний, І, 1949, 297).
Ілюстрації
|
|
|
