Відмінності між версіями «Оповістити»
(→Сучасні словники) |
(→Іншими мовами) |
||
(не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
4. ким, діал. Проголошувати, називати когось ким-небудь. На чолі.. гуртка стояв тепер Грицько; оповістивши себе перед школярами Тарасом Бульбою,.. він намагався й у всьому товаристві завести козацькі порядки та звичаї (Степан Васильченко, I, 1959, 150). | 4. ким, діал. Проголошувати, називати когось ким-небудь. На чолі.. гуртка стояв тепер Грицько; оповістивши себе перед школярами Тарасом Бульбою,.. він намагався й у всьому товаристві завести козацькі порядки та звичаї (Степан Васильченко, I, 1959, 150). | ||
− | [https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8 Значення в інших словниках] | + | '''[https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8 Значення в інших словниках]''' |
*оповістити — ОГОЛО́ШУВАТИ (доводити що-небудь до загального відома, письмово чи усно), ОПОВІЩА́ТИ, ОБНАРО́ДУВАТИ (перев. у пресі); ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ВИДАВА́ТИ зі сл. наказ, розпорядження і т. ін. (перев. офіційно); ОБ'ЯВЛЯ́ТИ рідше, АНОНСУВА́ТИ рідше, ОГЛАША́ТИ заст. Словник синонімів української мови | *оповістити — ОГОЛО́ШУВАТИ (доводити що-небудь до загального відома, письмово чи усно), ОПОВІЩА́ТИ, ОБНАРО́ДУВАТИ (перев. у пресі); ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ВИДАВА́ТИ зі сл. наказ, розпорядження і т. ін. (перев. офіційно); ОБ'ЯВЛЯ́ТИ рідше, АНОНСУВА́ТИ рідше, ОГЛАША́ТИ заст. Словник синонімів української мови | ||
*оповістити — ОПОВІСТИ́ТИ див. оповіща́ти. Словник української мови в 11 томах | *оповістити — ОПОВІСТИ́ТИ див. оповіща́ти. Словник української мови в 11 томах | ||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
*оповістити — ОПОВІСТИ́ТИ див. оповіща́ти. Словник української мови у 20 томах | *оповістити — ОПОВІСТИ́ТИ див. оповіща́ти. Словник української мови у 20 томах | ||
*оповістити — Оповісти́ти, -ся см. оповіщати, -ся. Словник української мови Грінченка | *оповістити — Оповісти́ти, -ся см. оповіщати, -ся. Словник української мови Грінченка | ||
+ | |||
+ | '''Словник синонімів''' | ||
+ | |||
+ | ОГОЛО́ШУВАТИ (доводити що-небудь до загального відома, письмово чи усно), ОПОВІЩА́ТИ, ОБНАРО́ДУВАТИ (перев. у пресі); ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ВИДАВА́ТИзі сл. наказ, розпорядження і т. ін. (перев. офіційно); ОБ’ЯВЛЯ́ТИрідше,АНОНСУВА́ТИрідше,ОГЛАША́ТИзаст. - Док.: оголоси́ти, оповісти́ти, обнаро́дувати, проголоси́ти, видати, об’яви́ти, огласи́ти. - Цю телеграму щойно передали мені з редакції. І оскільки зміст її якнайближче торкається питання нашої повістки денної, я не можу не оголосити її зборам (А. Головко); Оповіщає всіх прив’язаний ярлик, Що сливу названо - Поліна Осипенко (М. Рильський); Полк знову притих. Командир мав зараз щось таке обнародувати (Ю. Смолич); Двадцять років тому цей трибун на.. сеймі 1573 року проголосив закон, за яким вперше шляхта польська загальним з’їздом обирала собі короля (І. Ле); Старшина розійшлася, а гетьман видав наказ зрубати зараз Бородавці голову (О. Маковей); [Мусій:] Звелів [урядник],Щоб зараз я всім об’явив, Що є бумага від самого Від пристава станового (М. Кропивницький); На головних вулицях міста вже висять афіші, анонсуючи приїзд ансамблю (з газети); - Стражники їздили на конях, - розказував Грицько Вересай, - і оглашали, щоб люди писалися в ополчення (Ф. Бурлака). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Spovisytyt201121.jpg|x140px]] | |
− | [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Uvaga_vsim.jpg|x140px]] |
− | + | ||
|} | |} | ||
− | + | ==Медіа== | |
+ | {{#ev:youtube|6sp5oZzG_fs}} | ||
+ | {{#ev:youtube|1AOIv-O4vfA}} | ||
==Іншими мовами== | ==Іншими мовами== | ||
Рядок 48: | Рядок 53: | ||
Оповістити - '''Известить''' (рос.) | Оповістити - '''Известить''' (рос.) | ||
− | ''(Нехай він скоріше оповістить про це пресу! - Пусть он поскорей известит об этом в газету!)'' | + | ''(Нехай він скоріше оповістить про це пресу! - Пусть он поскорей известит об этом в газету!)'' |
− | + | ||
+ | |||
+ | *турец. bildirmek | ||
+ | *італ. notificare | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Рядок 55: | Рядок 63: | ||
1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 719. | 1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 719. | ||
− | 2. | + | 2.Словник української мови у 20 томах |
+ | |||
+ | 3. Орфографічний словник української мови | ||
+ | |||
+ | 4. Словник синонімів української мови | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Рядок 66: | Рядок 78: | ||
4. http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8 | 4. http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8 | ||
+ | |||
+ | 5. https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8 | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
[[Категорія:Слова 2021 року]]" | [[Категорія:Слова 2021 року]]" |
Поточна версія на 10:05, 24 листопада 2021
Оповісти́ти, -ся. См. Оповіщати, -ся.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ОПОВІЩАТИ, аю, аєш, недок., ОПОВІСТИТИ, іщу, істиш, док., перех.
1. Інформувати кого-небудь про щось; повідомляти. Тихович саме тоді оповіщав примаря про знайдену філоксеру (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 213); Телефони з степу оповіщали, що від греблі не лишилося й сліду (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 281); Пилина прийшла й оповістила, що в гульбищі стіл накритий і самовар вже готовий (Нечуй-Левицький, III, 1956, 219); // Подавати звістку про що-небудь. То був зимовий день, коли гудки тривожні Про смерть проводиря оповістили всіх (Максим Рильський, II, 1960, 14).
2. Публічно заявляти про що-небудь; оголошувати всім або багатьом про щось. З ранку сього щасливого задля католиків дня якісь полупанки.. роз'їжджали геть по околиці з сурмачами і оповіщали народові, що сьогодні.. князь Четвертинський прийма святу католицьку віру (Олекса Стороженко, I, 1957, 370); // Доводити до відома всіх або багатьох. У першому наказі начальник гарнізону Микола Щорс оповіщає, населення міста, що.. вся влада в місті належить Ревкому (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 60); — Завтра йдемо всі до лісу.., — оповістив учитель (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 109).
3. тільки док. Розповісти, усно викласти щось кому-небудь. — Еге, пустив! Еге, сам! — озвавсь Антосьо, — добре пустив! — І оповістив все, як діялось (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 99).
4. ким, діал. Проголошувати, називати когось ким-небудь. На чолі.. гуртка стояв тепер Грицько; оповістивши себе перед школярами Тарасом Бульбою,.. він намагався й у всьому товаристві завести козацькі порядки та звичаї (Степан Васильченко, I, 1959, 150).
- оповістити — ОГОЛО́ШУВАТИ (доводити що-небудь до загального відома, письмово чи усно), ОПОВІЩА́ТИ, ОБНАРО́ДУВАТИ (перев. у пресі); ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ВИДАВА́ТИ зі сл. наказ, розпорядження і т. ін. (перев. офіційно); ОБ'ЯВЛЯ́ТИ рідше, АНОНСУВА́ТИ рідше, ОГЛАША́ТИ заст. Словник синонімів української мови
- оповістити — ОПОВІСТИ́ТИ див. оповіща́ти. Словник української мови в 11 томах
- оповістити — оповісти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- оповістити — ОПОВІСТИ́ТИ див. оповіща́ти. Словник української мови у 20 томах
- оповістити — Оповісти́ти, -ся см. оповіщати, -ся. Словник української мови Грінченка
Словник синонімів
ОГОЛО́ШУВАТИ (доводити що-небудь до загального відома, письмово чи усно), ОПОВІЩА́ТИ, ОБНАРО́ДУВАТИ (перев. у пресі); ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ВИДАВА́ТИзі сл. наказ, розпорядження і т. ін. (перев. офіційно); ОБ’ЯВЛЯ́ТИрідше,АНОНСУВА́ТИрідше,ОГЛАША́ТИзаст. - Док.: оголоси́ти, оповісти́ти, обнаро́дувати, проголоси́ти, видати, об’яви́ти, огласи́ти. - Цю телеграму щойно передали мені з редакції. І оскільки зміст її якнайближче торкається питання нашої повістки денної, я не можу не оголосити її зборам (А. Головко); Оповіщає всіх прив’язаний ярлик, Що сливу названо - Поліна Осипенко (М. Рильський); Полк знову притих. Командир мав зараз щось таке обнародувати (Ю. Смолич); Двадцять років тому цей трибун на.. сеймі 1573 року проголосив закон, за яким вперше шляхта польська загальним з’їздом обирала собі короля (І. Ле); Старшина розійшлася, а гетьман видав наказ зрубати зараз Бородавці голову (О. Маковей); [Мусій:] Звелів [урядник],Щоб зараз я всім об’явив, Що є бумага від самого Від пристава станового (М. Кропивницький); На головних вулицях міста вже висять афіші, анонсуючи приїзд ансамблю (з газети); - Стражники їздили на конях, - розказував Грицько Вересай, - і оглашали, щоб люди писалися в ополчення (Ф. Бурлака).
Ілюстрації
Медіа
Іншими мовами
Англійсько-український словник
Оповіщення - Alert (англ.)
(У багатьох операційних системах з графічними інтерфейсами користувача звуковий або візуальний сигнал тривоги, який сигналізує про помилку або представляє якесь попередження. - In many operating systems with graphical user interfaces, an audible or visual alarm that signals an error or represents a warning of some sort.)
Оповістити - Известить (рос.)
(Нехай він скоріше оповістить про це пресу! - Пусть он поскорей известит об этом в газету!)
- турец. bildirmek
- італ. notificare
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 719.
2.Словник української мови у 20 томах
3. Орфографічний словник української мови
4. Словник синонімів української мови
Зовнішні посилання
1. http://sum.in.ua/s/opovishhaty
2. http://sum.in.ua/s/opovistyty
3. https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8
4. http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8
5. https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8"