Відмінності між версіями «Моститися»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 57: | Рядок 57: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mostytysya201121.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mostytysya201121.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:53.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:53.jpg|x140px]] | ||
− | + | |} | |
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|xUcFcCyulHY}} | ||
==Іншими мовами== | ==Іншими мовами== |
Поточна версія на 15:38, 23 листопада 2021
Моститися, мощуся, -стишся, гл. 1) Моститься, умащиваться, усаживаться, примащиваться, прилаживаться. Моститься, як то їй сісти. Св. Л. 14. Все моститься, щоб поживиться. Гліб. 75. Панувати мостяться над нами. К. ЦН. 190. 2) Вить гнѣзда. Горобці мостяться під стріхою, а ворони на дереві.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. Займати місце, розміщатися біля кого-, чого-небудь, на чомусь. Стара циганка накладала червону люльку свіжим тютюном і вигідно мостилася на призьбі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 375); Душ з п'ять хлопців мостилося коло стола з книжками (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 107); Коли Варя, ридаючи, падала на білу гору подушок, тут уже Хома не витримував: мостився поруч, гув біля неї голубком до настання повного миру та згоди (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 32).
2. перен., розм. Готуватися, збиратися робити щось, стати кимось. [Марфа Варфоломіївна:] Кажуть, що Леонід Петрович моститься тебе сватати (Марко Кропивницький, II, 1958, 270); [Оксана:] Що це він ніби вороже зустрінувся з тобою? [Гужій:] Ну, ще б пак! Він же сам мостився до тебе в чоловіки (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 165); Риболов моститься сісти кроків за двадцять від Клима (Ярослав Гримайло, Син.., 1950, 93).
моститися — [мости/тиес а] моушчу/с а, мо/стиес :а, мо/стиец :а, мо/с т ац :а; нак. мости/с а, моус т і/ц :а … Орфоепічний словник української мови
моститися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
змоститися — змощу/ся, змо/стишся. Док. до моститися 1) … Український тлумачний словник
помоститися — мощу/ся, мо/стишся, док. 1) Док. до моститися 1). 2) Влаштувати, звити собі гніздо (про птахів) … Український тлумачний словник
розташуватися — 1) = розташовуватися (про одну особу, декількох / багатьох людей зайняти приміщення для проживання / яке н. місце, сідаючи, укладаючись тощо), розміститися, розміщуватися, розміщатися, у[в]лаштуватися, у[в]лаштовуватися, у[в]моститися,… … Словник синонімів української мови
сідати — I = сісти (займати місце на якомусь сидці, на землі тощо), садовитися; опускатися, опуститися (на щось низьке, на землю); у[в]саджуватися, у[в]садовитися, у[в]сідатися, у[в]сістися, у[в]мощуватися, у[в]моститися (зручно); присідати, присісти… … Словник синонімів української мови улаштуватися — I = влаштуватися, улаштовуватися, влаштовуватися (поміщатися, сідати, лягати зручно, вигідно у якому н. місці), у[в]моститися, у[в]мощуватися, примоститися, примощуватися, приміститися, приміщатися, приміщуватися, у[в]гніздитися,… … Словник синонімів української мови
Синонімія
- мости́тися (розм.) - займати місце, сідаючи, лягаючи, стаючи біля когось, чогось, перев. з певною метою, для здійснення, виконання чого-небудь
- прилашто́вуватися
- прилі́плюватися (розм.)
- примо́щуватися
- присусі́джуватися (розм.)
- причі́плюватися (розм.)
- причіпля́тися (розм.)
- підмо́щуватися (розм.)
- влашто́вуватися
- вмо́щуватися
- примо́щуватися
- примі́щуватися
- приміща́тися
- пристро́юватися
- приту́люватися
- притуля́тися
- розмі́щуватися
- розміща́тися
- розташо́вуватися
- улашто́вуватися
- умо́щуватися
Ілюстрації
Медіа
Іншими мовами
Моститися - Устраиваться (рос.)
(Збоку видавалося, наче дівчинка зручніше моститься. - Со стороны казалось, будто девочка удобнее устраивается.)
Див. також
https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 809.
2. Орфоепічний словник української мови
3. Орфографічний словник української мови
4. Український тлумачний словник