Відмінності між версіями «Сміхун»
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Сміхун, -на, '''''м. ''Часто смѣющійся. См. '''Смішко, сміюн. ''' | '''Сміхун, -на, '''''м. ''Часто смѣющійся. См. '''Смішко, сміюн. ''' | ||
[[Категорія:См]] | [[Категорія:См]] | ||
| − | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | |
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
[http://sum.in.ua/s/smikhun Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | [http://sum.in.ua/s/smikhun Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
Поточна версія на 09:09, 24 листопада 2021
Сміхун, -на, м. Часто смѣющійся. См. Смішко, сміюн.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СМІХУ́Н, а, чол., розм.
1. Той, хто вміє смішити, веселити. Він був безугавно веселий, і хто його не знав, — не йняв віри, щоб цей, здавалось, безпечний сміхун був батьком багатьох дітей (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 133); Більшість із них [бійців] вперше переступала поріг у Європу. Хомичок, сміхун, забавляка, розкарячився, валянки роз'їхалися в снігу: — Одна нога в Азії, друга — в Європі! (Олесь Гончар, Циклон, 1960, 26).
2. Те саме, що смішко. Дехто в класі всміхнувся.. — Як називаєшся? — скрикнув о. Телесницький до одного такого сміхуна (Іван Франко, IV, 1950, 218); Завжди так — що одному на шкоду, те іншому на сміх. Йде людина дорогою, підсковзнеться, розтягнеться на весь зріст — побачать те сміхуни — заливаються (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 216).
Синоніми
Сміхотвор
Комік
Реготун
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Джерела та література
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
