Відмінності між версіями «Наїхати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Наїхати. '''См. '''Наїздити. ''' Категорія:На)
 
 
(не показано 13 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Наїхати. '''См. '''Наїздити. '''
 
'''Наїхати. '''См. '''Наїздити. '''
 
[[Категорія:На]]
 
[[Категорія:На]]
 +
 +
[[Файл:На_вед.jpg|200px|thumb|left|]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
 +
*'''[http://sum.in.ua/s/najikhaty Академічний тлумачний словник (1970—1980)]'''
 +
 +
'''НАЇЖДЖАТИ''', аю, аєш і '''НАЇЗДИТИ''', їжджу, їздиш, недок., '''НАЇХАТИ''', їду, їдеш, док.
 +
 +
'''1.''' Приїжджати в якій-небудь кількості. До нашого пана Гості наїжджали (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 118); Наїжджають [стражники] на ярмарок в числі перших (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 33); А пани наїздять та наїздять.. та все радяться, як тих гайдамаків запопасти (Марко Вовчок, VI, 1956, 333); Андрій не покидав надії, що ось-ось не видко як наїдуть пани, усе полагодять і пустять фабрику (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 8); Наїхали гості з воєводських земель, сусіди, далекі й близькі (Іван Ле, Наливайко, 1957, 133).
 +
 +
'''2.''' розм. Приїжджати іноді, на якийсь час; бувати наїздом. Почали вони наїжджать у гості й частенько (Марко Вовчок, I, 1955, 44); — Який же панич тепер наїжджає до Ваті? — випитував Леонід Семенович (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 175); Він знов робити в МТС почав.. В Черкаси їздив, в Київ наїжджав (Леонід Первомайський, II, 1958, 194); До нас наїздив і довгенько проживав М. Л. Кропивницький (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 30);
 +
 +
//  Приїжджати несподівано, раптово. Під час сівби молодий пан часто наїздив у степ (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 74); Цього ж ранку, як неждано наїхав був князь, так несподівано й виїхав (Андрій Головко, II, 1957, 240); Вранці наїхав із Гадяча суд (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 197).
 +
 +
'''3.''' Їдучи, наштовхуватися, натикатися, натрапляти на кого-, що-небудь. — Який жаль, — тихо, з почуттям говорить Яків і торкає коня, наїжджаючи на тінь стрункої гордовитої дівчини (Михайло Стельмах, I, 1962, 326); [Матушка гуменя:] То чутно кінь тупа. Ще сюди як поверне, то чого доброго наїде (Панас Мирний, V, 1955, 111); — Він [паровик] свистить, щоб на путі не стояли, щоб ні на кого не наїхати (Остап Вишня, I, 1956, 324).
 +
 +
 +
* '''[http://old_russian.academic.ru/5867/наѣхати Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)]'''
 +
 +
'''НАѢ|ХАТИ''' (17), -ДОУ, -ДЕТЬ гл.
 +
 +
'''1.''' Выехав, натолкнуться на что-л., обнаружить что-л.: i тѹ наѣхаша пещерѹ непроходнѹ. в неiже бѧше множьство чюди влѣзше. ЛН XIII–XIV, 144 (1268); Михалко же... иде борзо по ни(х)... и наѣхаша дорогу их. и поѣхаша по ни(х). ЛЛ 1377, 122 об. (1171); се наѣха на шнеку видѣвъ королевича мча подъ руку. и възъѣха по досцѣ и до самогу [так!] кораблѧ Там же, 169 об. (1263); наѣхаша дорогу ихъ. и поѣхаша по дорозѣ по нихъ. ЛИ ок. 1425, 200 об. (1173).
 +
 +
'''2.''' Напасть: и наѥхаша на ˫арѹна. сторожи. за тьхверью ˫арославли. и пособи б҃ъ ˫арѹнѹ. и многы побиша. ЛН XIII–XIV, 84 (1216); ѿшедъше далече товаръ. а сторожи ночьнии бѧхѹ пришли. а днѣвнии бѧхѹ не пошли. а неѧхаша [так!] на товары без вѣсти. Там же, 87 об. (1217); и ѿѣха са(м) в малѣ дружинѣ ѿ полку своѥго. Лѧхове же наѣхавше ѹбиша и. ЛЛ 1377, 143 об. (1206); •в҃• имене(м) Сбыславъ ˫Акуновичь Новгородець. се наѣха многажды на полкъ ихъ и бь˫аше(т)сѧ единѣ(м) топоромъ... •г҃•и ˫Аковь... се наѣха на полкъ с мечемъ Там же, 169 об. (1263); Данилови же возвратившюсѧ. и единомѹ едѹщю межи ими ѡнем же не смѣющимъ наѣхати на нь. ЛИ ок. 1425, 250 (1213).
 +
 +
 +
* '''[http://orfograf_ukr.academic.ru/87603/наїхати Орфографічний словник української мови]'''
 +
 +
'''наї́хати'''
 +
дієслово доконаного виду.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Наехать.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Авария.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|cbP2ZXJdO_I}}
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
*[[Машина]]
 +
*[[Бійка]]
 +
*[[Сварка]]
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
# Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 95.
 +
# Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. Главный редактор Р. И. Аванесов. 1988.
 +
# Орфографічний словник української мови. 2005.
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
* [http://www.slovnyk.ua/?swrd=%ED%E0%BF%F5%E0%F2%E8&x=0&y=0 Словоформи]
 +
* [http://ukr.segodnya.ua/economics/avto/dtp-v-ukraine-prichiny-i-posledstviya-infografika-722906.html ДТП в Україні: причини і наслідки ]
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
 +
[[Категорія:Слова 2016 року]]

Поточна версія на 01:29, 1 грудня 2016

Наїхати. См. Наїздити.
На вед.jpg

Сучасні словники

НАЇЖДЖАТИ, аю, аєш і НАЇЗДИТИ, їжджу, їздиш, недок., НАЇХАТИ, їду, їдеш, док.

1. Приїжджати в якій-небудь кількості. До нашого пана Гості наїжджали (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 118); Наїжджають [стражники] на ярмарок в числі перших (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 33); А пани наїздять та наїздять.. та все радяться, як тих гайдамаків запопасти (Марко Вовчок, VI, 1956, 333); Андрій не покидав надії, що ось-ось не видко як наїдуть пани, усе полагодять і пустять фабрику (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 8); Наїхали гості з воєводських земель, сусіди, далекі й близькі (Іван Ле, Наливайко, 1957, 133).

2. розм. Приїжджати іноді, на якийсь час; бувати наїздом. Почали вони наїжджать у гості й частенько (Марко Вовчок, I, 1955, 44); — Який же панич тепер наїжджає до Ваті? — випитував Леонід Семенович (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 175); Він знов робити в МТС почав.. В Черкаси їздив, в Київ наїжджав (Леонід Первомайський, II, 1958, 194); До нас наїздив і довгенько проживав М. Л. Кропивницький (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 30);

// Приїжджати несподівано, раптово. Під час сівби молодий пан часто наїздив у степ (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 74); Цього ж ранку, як неждано наїхав був князь, так несподівано й виїхав (Андрій Головко, II, 1957, 240); Вранці наїхав із Гадяча суд (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 197).

3. Їдучи, наштовхуватися, натикатися, натрапляти на кого-, що-небудь. — Який жаль, — тихо, з почуттям говорить Яків і торкає коня, наїжджаючи на тінь стрункої гордовитої дівчини (Михайло Стельмах, I, 1962, 326); [Матушка гуменя:] То чутно кінь тупа. Ще сюди як поверне, то чого доброго наїде (Панас Мирний, V, 1955, 111); — Він [паровик] свистить, щоб на путі не стояли, щоб ні на кого не наїхати (Остап Вишня, I, 1956, 324).


НАѢ|ХАТИ (17), -ДОУ, -ДЕТЬ гл.

1. Выехав, натолкнуться на что-л., обнаружить что-л.: i тѹ наѣхаша пещерѹ непроходнѹ. в неiже бѧше множьство чюди влѣзше. ЛН XIII–XIV, 144 (1268); Михалко же... иде борзо по ни(х)... и наѣхаша дорогу их. и поѣхаша по ни(х). ЛЛ 1377, 122 об. (1171); се наѣха на шнеку видѣвъ королевича мча подъ руку. и възъѣха по досцѣ и до самогу [так!] кораблѧ Там же, 169 об. (1263); наѣхаша дорогу ихъ. и поѣхаша по дорозѣ по нихъ. ЛИ ок. 1425, 200 об. (1173).

2. Напасть: и наѥхаша на ˫арѹна. сторожи. за тьхверью ˫арославли. и пособи б҃ъ ˫арѹнѹ. и многы побиша. ЛН XIII–XIV, 84 (1216); ѿшедъше далече товаръ. а сторожи ночьнии бѧхѹ пришли. а днѣвнии бѧхѹ не пошли. а неѧхаша [так!] на товары без вѣсти. Там же, 87 об. (1217); и ѿѣха са(м) в малѣ дружинѣ ѿ полку своѥго. Лѧхове же наѣхавше ѹбиша и. ЛЛ 1377, 143 об. (1206); •в҃• имене(м) Сбыславъ ˫Акуновичь Новгородець. се наѣха многажды на полкъ ихъ и бь˫аше(т)сѧ единѣ(м) топоромъ... •г҃•и ˫Аковь... се наѣха на полкъ с мечемъ Там же, 169 об. (1263); Данилови же возвратившюсѧ. и единомѹ едѹщю межи ими ѡнем же не смѣющимъ наѣхати на нь. ЛИ ок. 1425, 250 (1213).


наї́хати дієслово доконаного виду.

Ілюстрації

Наехать.jpg Авария.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

  1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 95.
  2. Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. Главный редактор Р. И. Аванесов. 1988.
  3. Орфографічний словник української мови. 2005.

Зовнішні посилання