Відмінності між версіями «Опитати»

Поточна версія на 10:29, 24 листопада 2021

Опитати. См. Опитувати.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумчний словник

ОПИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПИТА́ТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Звертатися до однієї або кількох осіб із запитаннями для збирання певних відомостей, з'ясування чого-небудь. Ще на першому курсі Мар'яна опитувала на факультеті хлопців, хто в яку спортивну секцію запишеться (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 50); Коли Євген Панасович сказав, що треба опитати та переписати всіх неписьменних, Мусій аж прояснів (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 40); // Викликати по черзі учнів для перевірки їх знань. Готуючись до уроку, потрібно скласти список учнів, яких намічено опитати (Методика викладання анатомії.., 1955, 13).

2. діал. Розпитуючи, відшукувати, знаходити що-небудь. Може, я де опитаю твій мішок (Словник Грінченка).

Опитування — Вікіпедія

Опи́тування, о́пит[1] — це метод збору соціологічної інформації про досліджуваний об'єкт під час безпосереднього (усне опитування, інтерв'ю) або опосередкованого (письмове опитування, анкетування) спілкування того хто опитує з респондентом. Опитування бувають соціологічні, політологічні, маркетингові, психологічні — залежно від предмету дослідження. Залежно від кількості опитуваних (вибірки, вибіркової сукупності) вони також можуть бути масовими, вибірковими, індивідуальними, експертними. Також використовується для вимірювання «громадської думки» з різних питань.

ОПИТУВАННЯ — метод отримання інформації та виявлення громадської думки з тих або ін. питань, зокрема держ.-правових. У Законі України «Про всеукраїнський і місцеві референдуми» (1991) дорадчі опитування гр-н України були ототожнені з консультат. референдумом. Чинна Конституція України не передбачає опитування населення як форму безпосеред. демократії. О. широко використовуються у соціол. дослідженнях, у т. ч. держ.-правового змісту. За характером взаємодії дослідника та респондента визначають вид О. Найпоширенішими видами О. є інтерв'ю та анкетування. Для О. має значення канал комунікації, який використовується, характер запитання, статус О. та опитувачів, анонімність О., інтерес респондента до теми О., інформованість, компетентність респондента стосовно конкр. теми.

Можливе застосування вибіркового О. Вибірка формується за спец, процедурами, що забезпечують репрезентативність О., тобто відповідність соціально-демогр. структури вибірки структурі ген. сукупності. Існують різні види вибірки: випадкова, квотна, пропорційна та ін. Часто вибірка формується за місцем проживання за допомогою списків виборців тощо. Нерідко О. проводиться за допомогою анкет, тобто певного переліку запитань. Останні можуть мати варіанти можливих відповідей. Респондент вибирає той варіант, який більше відповідає його думці. Запитання можуть бути різного типу: альтернативні, тобто такі, що вимагають відповіді «так» чи «ні»; розширені, які містять багато варіантів можливих думок, мотивів, інтересів тощо; шкальні, які виявляють інтенсивність ставлення до певного предмета О. (напр., рівень довіри до певного органу влади може бути високим, середнім або низьким). За пресовим О. анкета друкується на шпальтах газет, журналів. Респонденти обмежуються колом читачів, які побажали заповнити анкету. Методом заочного, дистанційного інтерв'ю є телефонне О. Використовуючи цей вид О., можна отримати короткі відповіді на невел. кількість коротких запитань. В Україні масовими О. населення займаються кілька дослідницьких структур. Зокрема, загальнонаціональні О., присвячені актуальним проблемам соціально-політ., екон. і прав, розвитку, проводять Ін-т соціології НАН України, соціол. та маркетингова служба «СОЦІС», Укр. ін-т соціальних досліджень, Київ, міжнар. ін-т соціології, Центр соціальних експертиз та прогнозів, Центр «Соціальний моніторинг» тощо. О. проводяться у всіх регіонах України. Ген. сукупність становить доросле населення України віком понад 18 років. Як правило, загальнонаціональне О. охоплює від 1200 до 2000 осіб. Результати досліджень публікуються у соціол. виданнях, зокрема в журналі «Соціологія: теорія, методи, маркетинг».

С. Л. Катаев.Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.

Ілюстрації

Медіа

Іншими мовами

Російсько-український перекладач

Опитування - Опрос (рос.)

(Опитування: 37% американців виступають проти будівництва мечеті в Нью-Йорку. - Опрос: 37% американцев выступают против строительства мечети в Нью-Йорке.)

Англійсько-український перекладач

Опитування - Survey (англ.)

(Хто вигадує ці опитування? - Who dreams up these surveys?)

Див. також

1. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F

Джерела та література

1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 711.

2. Академічний тлумчний словник

3. Вікіпедія

4. Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.

Зовнішні посилання

1. http://sum.in.ua/s/opytuvaty

2. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F

3. https://leksika.com.ua/14100620/legal/opituvannya"