Відмінності між версіями «Оповістити»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Іншими мовами)
 
(не показано 12 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Оповісти́ти, -ся. '''См. '''Оповіщати, -ся. '''
 
'''Оповісти́ти, -ся. '''См. '''Оповіщати, -ся. '''
 
[[Категорія:Оп]]
 
[[Категорія:Оп]]
−
 
−
 
−
 
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Рядок 21: Рядок 18:
  
 
4. ким, діал. Проголошувати, називати когось ким-небудь. На чолі.. гуртка стояв тепер Грицько; оповістивши себе перед школярами Тарасом Бульбою,.. він намагався й у всьому товаристві завести козацькі порядки та звичаї (Степан Васильченко, I, 1959, 150).
 
4. ким, діал. Проголошувати, називати когось ким-небудь. На чолі.. гуртка стояв тепер Грицько; оповістивши себе перед школярами Тарасом Бульбою,.. він намагався й у всьому товаристві завести козацькі порядки та звичаї (Степан Васильченко, I, 1959, 150).
 +
 +
'''[https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8 Значення в інших словниках]'''
 +
*оповістити — ОГОЛО́ШУВАТИ (доводити що-небудь до загального відома, письмово чи усно), ОПОВІЩА́ТИ, ОБНАРО́ДУВАТИ (перев. у пресі); ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ВИДАВА́ТИ зі сл. наказ, розпорядження і т. ін. (перев. офіційно); ОБ'ЯВЛЯ́ТИ рідше, АНОНСУВА́ТИ рідше, ОГЛАША́ТИ заст. Словник синонімів української мови
 +
*оповістити — ОПОВІСТИ́ТИ див. оповіща́ти. Словник української мови в 11 томах
 +
*оповістити — оповісти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
 +
*оповістити — ОПОВІСТИ́ТИ див. оповіща́ти. Словник української мови у 20 томах
 +
*оповістити — Оповісти́ти, -ся см. оповіщати, -ся. Словник української мови Грінченка
 +
 +
'''Словник синонімів'''
 +
 +
ОГОЛО́ШУВАТИ (доводити що-небудь до загального відома, письмово чи усно), ОПОВІЩА́ТИ, ОБНАРО́ДУВАТИ (перев. у пресі); ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ВИДАВА́ТИзі сл. наказ, розпорядження і т. ін. (перев. офіційно); ОБ’ЯВЛЯ́ТИрідше,АНОНСУВА́ТИрідше,ОГЛАША́ТИзаст. - Док.: оголоси́ти, оповісти́ти, обнаро́дувати, проголоси́ти, видати, об’яви́ти, огласи́ти. - Цю телеграму щойно передали мені з редакції. І оскільки зміст її якнайближче торкається питання нашої повістки денної, я не можу не оголосити її зборам (А. Головко); Оповіщає всіх прив’язаний ярлик, Що сливу названо - Поліна Осипенко (М. Рильський); Полк знову притих. Командир мав зараз щось таке обнародувати (Ю. Смолич); Двадцять років тому цей трибун на.. сеймі 1573 року проголосив закон, за яким вперше шляхта польська загальним з’їздом обирала собі короля (І. Ле); Старшина розійшлася, а гетьман видав наказ зрубати зараз Бородавці голову (О. Маковей); [Мусій:] Звелів [урядник],Щоб зараз я всім об’явив, Що є бумага від самого Від пристава станового (М. Кропивницький); На головних вулицях міста вже висять афіші, анонсуючи приїзд ансамблю (з газети); - Стражники їздили на конях, - розказував Грицько Вересай, - і оглашали, щоб люди писалися в ополчення (Ф. Бурлака).
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
−
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Spovisytyt201121.jpg|x140px]]
−
[[Файл:Spovisytyt201121.jpg|безрамки|центр]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Uvaga_vsim.jpg|x140px]]
−
+
 
|}
 
|}
  
−
 
+
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|6sp5oZzG_fs}}
 +
{{#ev:youtube|1AOIv-O4vfA}}
  
 
==Іншими мовами==
 
==Іншими мовами==
Рядок 44: Рядок 53:
 
Оповістити - '''Известить''' (рос.)
 
Оповістити - '''Известить''' (рос.)
  
−
''(Нехай він скоріше оповістить про це пресу! - Пусть он поскорей известит об этом в газету!)''  
+
''(Нехай він скоріше оповістить про це пресу! - Пусть он поскорей известит об этом в газету!)''
−
+
 
 +
 
 +
*турец. bildirmek
 +
*італ. notificare
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
  
 
1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 719.
 
1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 719.
 +
 +
2.Словник української мови у 20 томах
 +
 +
3. Орфографічний словник української мови
 +
 +
4. Словник синонімів української мови
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
Рядок 56: Рядок 74:
  
 
2. http://sum.in.ua/s/opovistyty
 
2. http://sum.in.ua/s/opovistyty
 +
 +
3. https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8
 +
 +
4. http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8
 +
 +
5. https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
 
[[Категорія:Слова 2021 року]]"
 
[[Категорія:Слова 2021 року]]"

Поточна версія на 11:05, 24 листопада 2021

Оповісти́ти, -ся. См. Оповіщати, -ся.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник

ОПОВІЩАТИ, аю, аєш, недок., ОПОВІСТИТИ, іщу, істиш, док., перех.

1. Інформувати кого-небудь про щось; повідомляти. Тихович саме тоді оповіщав примаря про знайдену філоксеру (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 213); Телефони з степу оповіщали, що від греблі не лишилося й сліду (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 281); Пилина прийшла й оповістила, що в гульбищі стіл накритий і самовар вже готовий (Нечуй-Левицький, III, 1956, 219); // Подавати звістку про що-небудь. То був зимовий день, коли гудки тривожні Про смерть проводиря оповістили всіх (Максим Рильський, II, 1960, 14).

2. Публічно заявляти про що-небудь; оголошувати всім або багатьом про щось. З ранку сього щасливого задля католиків дня якісь полупанки.. роз'їжджали геть по околиці з сурмачами і оповіщали народові, що сьогодні.. князь Четвертинський прийма святу католицьку віру (Олекса Стороженко, I, 1957, 370); // Доводити до відома всіх або багатьох. У першому наказі начальник гарнізону Микола Щорс оповіщає, населення міста, що.. вся влада в місті належить Ревкому (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 60); — Завтра йдемо всі до лісу.., — оповістив учитель (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 109).

3. тільки док. Розповісти, усно викласти щось кому-небудь. — Еге, пустив! Еге, сам! — озвавсь Антосьо, — добре пустив! — І оповістив все, як діялось (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 99).

4. ким, діал. Проголошувати, називати когось ким-небудь. На чолі.. гуртка стояв тепер Грицько; оповістивши себе перед школярами Тарасом Бульбою,.. він намагався й у всьому товаристві завести козацькі порядки та звичаї (Степан Васильченко, I, 1959, 150).

Значення в інших словниках

  • оповістити — ОГОЛО́ШУВАТИ (доводити що-небудь до загального відома, письмово чи усно), ОПОВІЩА́ТИ, ОБНАРО́ДУВАТИ (перев. у пресі); ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ВИДАВА́ТИ зі сл. наказ, розпорядження і т. ін. (перев. офіційно); ОБ'ЯВЛЯ́ТИ рідше, АНОНСУВА́ТИ рідше, ОГЛАША́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  • оповістити — ОПОВІСТИ́ТИ див. оповіща́ти. Словник української мови в 11 томах
  • оповістити — оповісти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  • оповістити — ОПОВІСТИ́ТИ див. оповіща́ти. Словник української мови у 20 томах
  • оповістити — Оповісти́ти, -ся см. оповіщати, -ся. Словник української мови Грінченка

Словник синонімів

ОГОЛО́ШУВАТИ (доводити що-небудь до загального відома, письмово чи усно), ОПОВІЩА́ТИ, ОБНАРО́ДУВАТИ (перев. у пресі); ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ВИДАВА́ТИзі сл. наказ, розпорядження і т. ін. (перев. офіційно); ОБ’ЯВЛЯ́ТИрідше,АНОНСУВА́ТИрідше,ОГЛАША́ТИзаст. - Док.: оголоси́ти, оповісти́ти, обнаро́дувати, проголоси́ти, видати, об’яви́ти, огласи́ти. - Цю телеграму щойно передали мені з редакції. І оскільки зміст її якнайближче торкається питання нашої повістки денної, я не можу не оголосити її зборам (А. Головко); Оповіщає всіх прив’язаний ярлик, Що сливу названо - Поліна Осипенко (М. Рильський); Полк знову притих. Командир мав зараз щось таке обнародувати (Ю. Смолич); Двадцять років тому цей трибун на.. сеймі 1573 року проголосив закон, за яким вперше шляхта польська загальним з’їздом обирала собі короля (І. Ле); Старшина розійшлася, а гетьман видав наказ зрубати зараз Бородавці голову (О. Маковей); [Мусій:] Звелів [урядник],Щоб зараз я всім об’явив, Що є бумага від самого Від пристава станового (М. Кропивницький); На головних вулицях міста вже висять афіші, анонсуючи приїзд ансамблю (з газети); - Стражники їздили на конях, - розказував Грицько Вересай, - і оглашали, щоб люди писалися в ополчення (Ф. Бурлака).

Ілюстрації

Spovisytyt201121.jpg Uvaga vsim.jpg

Медіа

Іншими мовами

Англійсько-український словник

Оповіщення - Alert (англ.)

(У багатьох операційних системах з графічними інтерфейсами користувача звуковий або візуальний сигнал тривоги, який сигналізує про помилку або представляє якесь попередження. - In many operating systems with graphical user interfaces, an audible or visual alarm that signals an error or represents a warning of some sort.)

Російсько-український словник

Оповістити - Известить (рос.)

(Нехай він скоріше оповістить про це пресу! - Пусть он поскорей известит об этом в газету!)


  • турец. bildirmek
  • італ. notificare

Джерела та література

1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 719.

2.Словник української мови у 20 томах

3. Орфографічний словник української мови

4. Словник синонімів української мови

Зовнішні посилання

1. http://sum.in.ua/s/opovishhaty

2. http://sum.in.ua/s/opovistyty

3. https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8

4. http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8

5. https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8"

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Оповістити&oldid=342589