Відмінності між версіями «Купецтво»

Поточна версія на 11:05, 24 листопада 2021

Купецтво, -ва, с. 1) Торговля. Іде купець на купецтво. МУЕ. III. 33. Сухобрус усе ходив до магазина, не кидаючи купецтва. Левиц. Пов. 50. Отцеваматчина молитва в купецтві, в реместві на поміч помагає. Мет. 2) Купечество.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КУПЕ́ЦТВО

1. Купецький стан.

2. заст. Заняття купця (у 1 знач.); торгівля.

МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

КУПЕЦТВО — суспільний прошарок, сферою діяльності якого є торгівля. Виникло в період розкладу первіснообщинного ладу, дальшого розвитку набуло за рабовласництва та феодалізму. На Русі купецтво виникло у X ст., a y XII ст. купці вже об'єднувалися у власні корпорації. Наприкінці XIV — на початку XV ст. склалося українське купецтво, яке в багатьох містах України користувалося Магдебурзьким правом. У таких торгових центрах, як Київ, Львів, Ніжин, Кам'янець-Подільський та ін., утворилися численні іноземні купецькі колонії (грецькі, вірменські, італійські). Починаючи з XVII ст. в Росії та Україні купецтво поступово перейшло на методи капіталістичної підприємницької діяльності як у промисловості, так і в галузі торгового обороту. В 1775 запроваджена система купецьких гільдій та відповідних привілеїв. Остаточно купецький стан був оформлений законодавчим актом Катерини II — Жалуваною грамотою містам (1785). В Україні протягом 1816—1856 чисельність купців усіх гільдій збільшилася з 18,2 до 104, 4 тис. Одночасно зростали суми їхніх капіталів. Купецтво в Україні за своїм національним складом було неоднорідним (крім українців — росіяни, євреї, поляки, вірмени та ін.). Після жовтневого перевороту 1917 купецтво як соціальний стан було скасоване, багато його представників зазнали репресій.

Гості — верхівка купецтва в період Давньоруської держави. Виступали кредиторами князів і феодалів, лихварували, підпорядковуючи собі дрібних торговців. Торгівлю називали «гостьба», а місця торгівлі — «погости».

походження слова

Походження слова «купець», вочевидь, пов'язано з такими словами, як купа («багато» — це українське й староруське слово, яке спільне з тюркськими мовами), а також «купувати», «купляти» тощо, що початково означало «збирати в купу», «добувати».

Купецьке свідоцтво

Купцям, сплатили гильдейский збір, видавалося Купецьке свідоцтво. У цей документ крім "начальника сімейства" вписувалися члени його сім'ї. Указ Правительствующего Сенату від 28 лютого 1809 визначав коло родичів, які могли бути вписані в купецьке свідоцтво. Це могла бути дружина, сини і незаміжні дочки. Онуки включалися тільки в тому випадку, якщо до свідоцтва були вписані їхні батьки, і не торгували від свого імені. Брати могли бути вписані в свідоцтво, якщо вони оголосили спадковий капітал, і сплатили з нього податок на переказ спадщини. Всі інші родичі не могли включатися в купецьке свідоцтво. Вони мали право перебувати в стані якої тільки від свого імені.

Якщо свідоцтво виписувалось на ім'я жінки, то чоловік не мав право вписуватися в свідоцтво.

Діти, які досягли повноліття, могли отримати свідоцтво на своє ім'я. Всі вписані в купецьке свідоцтво мали право займатися торговельними справами.

Дана система з різними змінами проіснувала до 1890-х років. Система купецьких свідоцтв створювалася у фіскальних цілях.

"Положення про державний промисловий податок" від 8 червня 1898 дозволив займатися комерцією без отримання гільдейскіх свідоцтв.

Сфери програми купецьких капіталів

На ранніх етапах купецькі капітали формувалися в торгівлі: хлібом, худобою, хутром і т. д. Багато купці займалися винним відкупом. В 1830-і - 1840-і в Сибіру починається видобуток золота. У 1830-ті - 1860-і роки з'являються міські громадські банки. В 1840-і - 1860-ті роки з'являються пароплави, і створюються пароплавства. В 1863 був скасований винний відкуп, і введена акцизна система. Раніше, у першій половині XIX століття була скасована державна монополія на винокуріння, і було дозволено будівництво приватних винокурних заводів.

Велику роль грав транспорт. Товари переміщалися на великі відстані, наприклад, з Кяхти на ярмарок у Нижній Новгород. У середині XIX століття формуються артілі ямщиків, і купецькі компанії з доставки вантажів. Перевезення здійснюються на підрядній основі. Товари підрядники перевозили, як правило, тільки по території свого повіту, чи губернії, а на кордоні товар передавали наступного підряднику.

Також купецькі капітали вкладалися в промислове виробництво: папір, тканини, скло, вино та ін Дрібні купці створювали невеликі заводи і майстерні з виробництва мила, свічок, шкіри і т. д.

Благодійність

В XIX столітті російське купецтво значно розширило свою благодійну діяльність. Це робилося як для отримання почесного громадянства, медалей, так і з релігійними, і іншими - не меркантильними цілями. Так Іркутський купець Медведніков Іван Логгіновіч разом з дружиною Олександрою Ксенофонтівна (уроджена Сибірякова), будучи глибоко віруючими людьми, більше 10 мільйонів рублів направили на будівництво та утримання лікарень, церков, монастирів, гімназій і т. д. Будинки, побудовані на їх гроші, до цих пір служать Москві та Іркутську.

Кошти вкладалися не тільки в освіту, сіропітательние заклади, церква, а й наукові експедиції. Наприклад А. М. Сибіряков за фінансування наукових і географічних досліджень було нагороджено: шведським королем - почесним Хрестом полярної експедиції, французьким урядом - відзнакою "Пальмова Гілка", срібною медаллю Російського географічного товариства.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Купець

Крамарь

Крамарька

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/Kupectvo

https://uahistory.co/book/dict/742.html

https://znaimo.com.ua/%D0%9A%D1%83%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE