Відмінності між версіями «Шрубок»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Шрубо́к, -бка, ''''' | + | '''Шрубо́к, -бка, '''''м. ''Ум. отъ '''шруб. ''' |
− | + | ||
− | |||
[[Категорія:Шр]] | [[Категорія:Шр]] | ||
− | |||
− | |||
− | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | * ''ШРУБО́К'', бка, чол., діал. Зменш. до шруб. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 530. | |
− | + | * ''ШРУБ'', а, чол., діал. Шуруп. Цікавий кравець не знав механіки, і всякі.. шруби, з котрими раз у раз порався Петро Гельє, видавались йому чимсь незвичайним, дивовижним (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 8); Умів він викувати і леміш, і сокиру, умів нарізати шруб, змайструвати замок (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 56). | |
− | + | ♦ Як на шрубах ходить — про жваву, рухливу людину. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 530. | |
− | + | * ''ШРУБКА'', и, жін., діал. Гайка. Мій автомат ріже шрубки (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 293); Винний прес уже два дні як у коваля, який має замінити на ньому одну шрубку (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 79). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 530. | |
− | ♦ Як на шрубах ходить — про жваву, рухливу людину. | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Рядок 22: | Рядок 13: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Шрубок2.jpg|x300px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Шрубок2.jpg|x300px]] | ||
− | |||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Шрубок1.jpg|x300px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Шрубок1.jpg|x300px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Шрубок.jpg|x300px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Шрубок.jpg|x300px]] | ||
− | |||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | + | {{#ev:youtube|qLQR8hHYMWg}} | |
− | + | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | + | * Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 530. | |
+ | * Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 512. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | + | * http://sum.in.ua/s/shrubok | |
+ | * http://sum.in.ua/s/shrubka | ||
+ | * https://ua-books.com.ua/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi-movy-v-11-tomakh/%D1%88%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BA | ||
+ | * https://slova.com.ua/word/%D1%88%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BA%D0%B0 | ||
+ | * http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%88%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BA%D0%B0 | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
[[Категорія:Слова 2021 року]] | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 09:06, 25 листопада 2021
Шрубо́к, -бка, м. Ум. отъ шруб.
Сучасні словники
- ШРУБО́К, бка, чол., діал. Зменш. до шруб. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 530.
- ШРУБ, а, чол., діал. Шуруп. Цікавий кравець не знав механіки, і всякі.. шруби, з котрими раз у раз порався Петро Гельє, видавались йому чимсь незвичайним, дивовижним (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 8); Умів він викувати і леміш, і сокиру, умів нарізати шруб, змайструвати замок (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 56).
♦ Як на шрубах ходить — про жваву, рухливу людину. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 530.
- ШРУБКА, и, жін., діал. Гайка. Мій автомат ріже шрубки (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 293); Винний прес уже два дні як у коваля, який має замінити на ньому одну шрубку (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 79). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 530.
Ілюстрації
Медіа
Джерела та література
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 530.
- Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 512.