Відмінності між версіями «Менини»
| (не показані 10 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
'''Академічний тлумачений словник''' | '''Академічний тлумачений словник''' | ||
| + | |||
МЕНИ́НИ, нин, мн., діал. Іменини. — Все чужі пани їдуть? Таж сьогодні не свято? — То паннині менини (Леся Українка, III, 1952, 669). | МЕНИ́НИ, нин, мн., діал. Іменини. — Все чужі пани їдуть? Таж сьогодні не свято? — То паннині менини (Леся Українка, III, 1952, 669). | ||
[http://sum.in.ua/s/menyny Словник української мови] | [http://sum.in.ua/s/menyny Словник української мови] | ||
| − | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:C8d678b1d20857d94061c733a0c5bdb1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:IMG 20211118 164211.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Den-rozhdenija.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:IMG 20211118 144520.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|nAsUxpioKFg}} | ||
| + | {{#ev:youtube|saBC7bbi4FM}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%86%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B8 Іменини] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/menyny Словник української мови] | ||
| + | |||
| + | ==Цікаве про іменини== | ||
| + | '''Як в давнину відзначали день народження та інші цікаві факти про цьому святі''' | ||
| + | |||
| + | День народження ― особливе свято, яке чекають як діти, так і дорослі. З'явився він дуже давно. Але і сьогодні немає точного пояснення, коли саме. Згідно з однією з версій, святкувати день народження почали ще в прадавніх племенах, так як вважалося, що людина в цей день погано захищений від злих духів. Найімовірніше, традиція цього свята, з'явилася в Давньому Єгипті. Правда, пишне торжество проводили знатні персони: фараони, царі та їх спадкоємці. | ||
| + | |||
| + | Не було пишних святкувань і у греків: кожен місяць вони відзначали божественний день, тобто день якогось бога. Так, Артеміду вшанували 6-го числа кожного місяця. До речі, запалення свічок сходить саме до Дня Артеміди. Світло від них символізував місячне світло (Артеміда була богинею Місяця). | ||
| + | |||
| + | Ну а що стосується простих людей, то раз на рік день народження відзначали тільки глави сімейства. | ||
| + | |||
| + | У багатьох народів Середньовіччя день народження взагалі не відзначали: далеко не всі були знайомі навіть з календарем. Та й життя людини не мала великої цінності, так що святкувати не було сенсу. Але з часом у кожній країні з'явилися свої особливі традиції. | ||
| + | |||
| + | '''Німеччина і перші свічки''' | ||
| + | |||
| + | Приблизно в XIII столітті жителі Німеччини стали святкувати дні народження дітей. Іменинника будили рано вранці і підносили йому пиріг із запаленими свічками у відповідності з кількістю років. Свічки горіли до самого вечора, поки не почнеться святкова вечеря, згорілі замінювали на нові. Увечері винуватець торжества загадував бажання і задував свічки, а пиріг розрізали і ділили між гостями. Дарували подарунки імениннику і, правда доставляв їх особливий фольклорний герой ― «деньрожденный гном», який був популярний аж до початку минулого століття. | ||
| + | |||
| + | '''Англія і ворожіння в честь дня народження''' | ||
| + | |||
| + | Дуже відповідально підходять до святкування дня народження британці: приблизно за два місяці до свята вони розсилають гостям запрошення. І є у них особлива традиція ворожіння і пророкування долі. Іноді для цього на день народження навіть спеціально запрошують ворожку. А тих, хто увійшов до поважний вік (80, 90 і 100 років), персонально вітає сама королева. | ||
| + | |||
| + | '''Особливе 15-річчя в Латинській Америці''' | ||
| + | |||
| + | Особливо важливою датою для юних мешканок Латинської Америки вважається 15-річчя. В цей день в деяких країнах дівчинка вперше приміряє високі підбори. Свято відзначають з особливим розмахом: велика кількість гостей, ціла програма і дорогі подарунки. Ну а кульмінацією свята є вальс: іменинниця танцює зі своїм батьком, а потім з молодими людьми. | ||
| + | |||
| + | '''Коронні дати у голландців''' | ||
| + | |||
| + | Особливо пишно відзначають в Голландії так звані коронні дати: 5, 10, 15, 20 років і 21 рік. Відзначають дні народження і в школі: вчитель видає імениннику капелюх з кольорового паперу, а парту оформляють повітряними кульками і стрічками. Винуватець торжества пригощає однокласників солодощами, а вони йому вручають невеликі презенти. | ||
| + | |||
| + | '''Іменини і день народження в Росії''' | ||
| + | |||
| + | У Росії аж до XIX століття дні народження не відзначали, але урочисто відзначали іменини ― це день пам'яті святого, на честь якого дитина отримав ім'я при хрещенні. Іменини святкували з розмахом, піснями, калачами і пирогами. Ну а в XIX столітті почали святкувати дні народження, правда, спочатку відзначали їх лише в дворянських і купецьких сім'ях. Тільки в минулому столітті день народження як свято придбав велике значення. Його почали відзначати з традиційним для російських розмахом: великий стіл із стравами та напоями, тости, пісні та веселощі. | ||
| + | |||
| + | '''Ще кілька цікавих фактів про дні народження''' | ||
| + | |||
| + | У давнину дні народження відзначали переважно тільки чоловіки. Першою жінкою, яка влаштувала собі свято, була Клеопатра II. | ||
| + | Коли в світі почало поширюватися християнство, дні народження взагалі перестали відзначати: земне життя вважалася сумом, а відхід в інший світ, як раз навпаки, вважався радісною подією. | ||
| − | + | В африканських країнах не всі народи святкують дні народження і сьогодні, а там, де святкують, то з певною періодичністю і не кожен рік. | |
| + | У китайців головне блюдо на дні народженні дитини це не торт, а... локшина. Справа в тому, що її вважають символом довголіття. А в деяких провінціях відзначають не тільки дні народження, але й найважливіші події у житті дитини: коли малюк перший раз сів, поповз або пішов. | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
[[Категорія:Слова 2021 року]] | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 10:57, 24 листопада 2021
Мени́ни, -ни́н, ж. мн. Именины. Мир. ХРВ. 109. У пана менини. Мнж. 107.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачений словник
МЕНИ́НИ, нин, мн., діал. Іменини. — Все чужі пани їдуть? Таж сьогодні не свято? — То паннині менини (Леся Українка, III, 1952, 669).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Цікаве про іменини
Як в давнину відзначали день народження та інші цікаві факти про цьому святі
День народження ― особливе свято, яке чекають як діти, так і дорослі. З'явився він дуже давно. Але і сьогодні немає точного пояснення, коли саме. Згідно з однією з версій, святкувати день народження почали ще в прадавніх племенах, так як вважалося, що людина в цей день погано захищений від злих духів. Найімовірніше, традиція цього свята, з'явилася в Давньому Єгипті. Правда, пишне торжество проводили знатні персони: фараони, царі та їх спадкоємці.
Не було пишних святкувань і у греків: кожен місяць вони відзначали божественний день, тобто день якогось бога. Так, Артеміду вшанували 6-го числа кожного місяця. До речі, запалення свічок сходить саме до Дня Артеміди. Світло від них символізував місячне світло (Артеміда була богинею Місяця).
Ну а що стосується простих людей, то раз на рік день народження відзначали тільки глави сімейства.
У багатьох народів Середньовіччя день народження взагалі не відзначали: далеко не всі були знайомі навіть з календарем. Та й життя людини не мала великої цінності, так що святкувати не було сенсу. Але з часом у кожній країні з'явилися свої особливі традиції.
Німеччина і перші свічки
Приблизно в XIII столітті жителі Німеччини стали святкувати дні народження дітей. Іменинника будили рано вранці і підносили йому пиріг із запаленими свічками у відповідності з кількістю років. Свічки горіли до самого вечора, поки не почнеться святкова вечеря, згорілі замінювали на нові. Увечері винуватець торжества загадував бажання і задував свічки, а пиріг розрізали і ділили між гостями. Дарували подарунки імениннику і, правда доставляв їх особливий фольклорний герой ― «деньрожденный гном», який був популярний аж до початку минулого століття.
Англія і ворожіння в честь дня народження
Дуже відповідально підходять до святкування дня народження британці: приблизно за два місяці до свята вони розсилають гостям запрошення. І є у них особлива традиція ворожіння і пророкування долі. Іноді для цього на день народження навіть спеціально запрошують ворожку. А тих, хто увійшов до поважний вік (80, 90 і 100 років), персонально вітає сама королева.
Особливе 15-річчя в Латинській Америці
Особливо важливою датою для юних мешканок Латинської Америки вважається 15-річчя. В цей день в деяких країнах дівчинка вперше приміряє високі підбори. Свято відзначають з особливим розмахом: велика кількість гостей, ціла програма і дорогі подарунки. Ну а кульмінацією свята є вальс: іменинниця танцює зі своїм батьком, а потім з молодими людьми.
Коронні дати у голландців
Особливо пишно відзначають в Голландії так звані коронні дати: 5, 10, 15, 20 років і 21 рік. Відзначають дні народження і в школі: вчитель видає імениннику капелюх з кольорового паперу, а парту оформляють повітряними кульками і стрічками. Винуватець торжества пригощає однокласників солодощами, а вони йому вручають невеликі презенти.
Іменини і день народження в Росії
У Росії аж до XIX століття дні народження не відзначали, але урочисто відзначали іменини ― це день пам'яті святого, на честь якого дитина отримав ім'я при хрещенні. Іменини святкували з розмахом, піснями, калачами і пирогами. Ну а в XIX столітті почали святкувати дні народження, правда, спочатку відзначали їх лише в дворянських і купецьких сім'ях. Тільки в минулому столітті день народження як свято придбав велике значення. Його почали відзначати з традиційним для російських розмахом: великий стіл із стравами та напоями, тости, пісні та веселощі.
Ще кілька цікавих фактів про дні народження
У давнину дні народження відзначали переважно тільки чоловіки. Першою жінкою, яка влаштувала собі свято, була Клеопатра II. Коли в світі почало поширюватися християнство, дні народження взагалі перестали відзначати: земне життя вважалася сумом, а відхід в інший світ, як раз навпаки, вважався радісною подією.
В африканських країнах не всі народи святкують дні народження і сьогодні, а там, де святкують, то з певною періодичністю і не кожен рік. У китайців головне блюдо на дні народженні дитини це не торт, а... локшина. Справа в тому, що її вважають символом довголіття. А в деяких провінціях відзначають не тільки дні народження, але й найважливіші події у житті дитини: коли малюк перший раз сів, поповз або пішов.
