Відмінності між версіями «Ляскотіти»
| (не показані 8 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Ляскоті́ти, -чу́, -ти́ш, '''''гл. ''1) Учащенно хлопать, щелкать. 2) Быстро говорить, быстро болтать, чаще — крикливымъ голосомъ. ''Вийде до них, ляскотить по пташиному, привітна, люба. ''МВ. (О. 1862. III. 44). | + | '''Ляскоті́ти, -чу́, -ти́ш, '''''гл. ''1) Учащенно хлопать, щелкать. 2) Быстро говорить, быстро болтать, чаще — крикливымъ голосомъ. 3)щекотать ''Вийде до них, ляскотить по пташиному, привітна, люба. ''МВ. (О. 1862. III. 44). |
[[Категорія:Ля]] | [[Категорія:Ля]] | ||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
2) Швидко говорити, швидко балакати, частіше — крикливим голосом. Вийде до них, хлюпати по пташиному, привітна, люба. МВ. (О. 1862. III. 44). | 2) Швидко говорити, швидко балакати, частіше — крикливим голосом. Вийде до них, хлюпати по пташиному, привітна, люба. МВ. (О. 1862. III. 44). | ||
| + | |||
| + | 3) Похідне від лоскотати (когось). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ось-чому-ви-ніколи-не-повинні-лоскотати-маленьких-дітей.jpg|x160px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Cartoon-concept-of-clapping-hands 29937-5755.jpg|x160px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Говорючий1.jpg|x160px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:728x546 1 23a3894c7f0fcb10fe4977c0822afb3e@1706x1280 0xac120003 10150496111615793725.jpg|x160px]] |
|} | |} | ||
| Рядок 32: | Рядок 34: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
ЛЯСКОТІ́ТИ1, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до ля́скати. Шуміли колеса, ляскотіли ремінні паси, передаючи свою енергію наверх, до жорен (Шиян, Баланда, 1957, 20); Раз у раз сухо ляскотів батіг (Скл., Карпати, II, 1954, 108). | ЛЯСКОТІ́ТИ1, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до ля́скати. Шуміли колеса, ляскотіли ремінні паси, передаючи свою енергію наверх, до жорен (Шиян, Баланда, 1957, 20); Раз у раз сухо ляскотів батіг (Скл., Карпати, II, 1954, 108). | ||
ЛЯСКОТІ́ТИ2, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до ляща́ти. Вийде до них [панночка] — ляскотить по-пташиному, привітна, люба (Вовчок, І, 1955, 111); Чую, ляскотить сміх баришні, і він [офіцер] немов крізь сльози регоче (Ле, Мої листи, 1945, 72); // безос. Неугавні коники завели в траві таке сюрчання, аж у вухах ляскотить… (Мирний, IV, 1955, 308). | ЛЯСКОТІ́ТИ2, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до ляща́ти. Вийде до них [панночка] — ляскотить по-пташиному, привітна, люба (Вовчок, І, 1955, 111); Чую, ляскотить сміх баришні, і він [офіцер] немов крізь сльози регоче (Ле, Мої листи, 1945, 72); // безос. Неугавні коники завели в траві таке сюрчання, аж у вухах ляскотить… (Мирний, IV, 1955, 308). | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 19:47, 24 листопада 2021
Ляскоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Учащенно хлопать, щелкать. 2) Быстро говорить, быстро болтать, чаще — крикливымъ голосомъ. 3)щекотать Вийде до них, ляскотить по пташиному, привітна, люба. МВ. (О. 1862. III. 44).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЛЯСКОТІТИ1, очу, отиш, недок . Підсил. до ляскати. Шуміли колеса, ляскотіли ремінні паси, передаючи свою енергію наверх, до жорен (Шиян, Баланда, 1957, 20); Раз у раз сухо ляскотів батіг (Скл., Карпати, II, 1954, 108).
ЛЯСКОТІТИ2, очу, отиш, недок . Підсил. до лящати. Вийде до них [панночка] - ляскотить по-пташиному, привітна, люба (Вовчок, І, 1955, 111); Чую, ляскотить сміх баришні, і він [офіцер] немов крізь сльози регоче (Ле, Мої листи, 1945, 72); // безос. Неугавні коники завели в траві таке сюрчання, аж у вухах ляскотить... (Мирний, IV, 1955, 308).
Ляскоті́ти, чу́, тиш, гол.
1) Часто плескати, клацати.
2) Швидко говорити, швидко балакати, частіше — крикливим голосом. Вийде до них, хлюпати по пташиному, привітна, люба. МВ. (О. 1862. III. 44).
3) Похідне від лоскотати (когось).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
ЛЯСКОТІ́ТИ1, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до ля́скати. Шуміли колеса, ляскотіли ремінні паси, передаючи свою енергію наверх, до жорен (Шиян, Баланда, 1957, 20); Раз у раз сухо ляскотів батіг (Скл., Карпати, II, 1954, 108).
ЛЯСКОТІ́ТИ2, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до ляща́ти. Вийде до них [панночка] — ляскотить по-пташиному, привітна, люба (Вовчок, І, 1955, 111); Чую, ляскотить сміх баришні, і він [офіцер] немов крізь сльози регоче (Ле, Мої листи, 1945, 72); // безос. Неугавні коники завели в траві таке сюрчання, аж у вухах ляскотить… (Мирний, IV, 1955, 308).
