Відмінності між версіями «Русальчин»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Див. також)
(Див. також)
 
(не показані 4 проміжні версії цього учасника)
Рядок 31: Рядок 31:
 
{{#ev:youtube|h2mXCeqauLE}}
 
{{#ev:youtube|h2mXCeqauLE}}
 
{{#ev:youtube|txomO4kuWV4}}
 
{{#ev:youtube|txomO4kuWV4}}
 +
{{#ev:youtube|LaACDAUgpSs}}
 +
 +
==Цікаві факти==
 +
Опера М. Леонтовича «На '''''русалчин''''' Великдень»  - значний крок у музичній рецепції творчості Б. Грінченка. Імпульсом до її створення стало прохання директора першої Української гімназії написати твір за сюжетом історії Б.Грінченка. Композитор швидко створив музику до деяких фрагментів грінченківського тексту. Проте це ще не була опера - скоріше вистава для шкільних гуртків. В ній оспівується кохання Козака і Русалки. Таке могло трапитись лише на '''''РУСАЛЧИН Великдень'''''.
 +
 +
Справжню оперу М. Леонтович створив пізніше, але трагічна смерть не дозволила автору закінчити твір. За ескізами, що зберіглися, оперу вже у другій половині XX століття завершим видатний український композитор М. Скорик. Через те, що опера складається лише з однієї дії, її постановка була здійснена лише декілька раз. Одна із постановок була здійснена на сцені Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка силами викладачів і студентів. Відродження опери «НА '''''РУСАЛЧИН ВЕЛИКДЕНЬ'''''»  відбулося у 2019 році з нагоди 100-річчя створення твору.
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
Рядок 50: Рядок 56:
 
https://uk.wikipedia.org/wiki/
 
https://uk.wikipedia.org/wiki/
  
==Зовнішні посилання==
 
 
[https://sribnovit.com/ridna-vira/pochalys%CA%B9-rusaliyi/ Почались Русалії!]
 
[https://sribnovit.com/ridna-vira/pochalys%CA%B9-rusaliyi/ Почались Русалії!]
  
Рядок 56: Рядок 61:
  
 
[https://tsn.ua/ukrayina/rusalchin-velikden-tradiciyi-ta-zvichayi-svyata-1810408.html Русалчин Великдень: традиції та звичаї свята]
 
[https://tsn.ua/ukrayina/rusalchin-velikden-tradiciyi-ta-zvichayi-svyata-1810408.html Русалчин Великдень: традиції та звичаї свята]
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
* http://sum.in.ua/s/rusalchyn
 +
* http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury
 +
* http://slovopedia.org.ua/93/53408/979511.html
 +
* https://sribnovit.com/ridna-vira/pochalys%CA%B9-rusaliyi/
 +
* https://www.vesna.org.ua/txt/fedorivm/rusalka/index.html
 +
* https://tsn.ua/ukrayina/rusalchin-velikden-tradiciyi-ta-zvichayi-svyata-1810408.html
  
 
==Іншими мовами==
 
==Іншими мовами==

Поточна версія на 15:11, 3 грудня 2021

Русальчин, -на, -не. Принадлежащій русалкѣ. Русальчин великдень — четвергъ Троицкой недѣли. Ном. № 461.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

РУСА́ЛЧИН, а, е. Прикм. до русалка; належний русалці. Водяник вигідно вкладається в очереті, очима слідкуючи роботу Русалчину (Леся Українка, III, 1952, 191); — Я чув колись легенду, — замріяно продовжував Франтішек Слівка, — В ній розповідається, як маленький хлопчик підслухав хоровод русалок, а потім ходив по всьому світу й грав на скрипці русалчині пісні (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 329). ♦ Русалчин великдень — за народними повір'ями — свято русалок. — Я страх боюсь, що мене русалки залоскочуть, — Дак то ж на русалчин великдень (Борис Грінченко, II, 1963, 333).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 911.

РУСА́ЛЧИН (Руса́льний, Ма́вський, На́вський, Ня́вський, Ме́ртвецький, Ме́рлецький) вели́кдень = Руса́льні ро́зигри = Руса́льник — старовинне дохристиянське свято мерців (ма́в­ка, на́вка, ня́вка, вона ж руса́лка — від навь — «мрець», «зла істота»), що припадає на Сухи́й четве́р пе­ред Трійцею; його ще називають Се́миком, тобто сьомим четвер­гом по Великодні, і він є поми­нальним Русальним четвергом; настає найнебезпечніший для лю­дей час русальних розигрів; русал­ки полюють на парубків та дівчат, залоскочують їх на смерть або заманюють у підводне царство; щоб не потрапити в руки русалок, треба носити з собою полин або любисток, що відганяють злу силу; Навський Великдень, мо­жливо, справлявся й у Великий (Чистий) четвер на Великодньому тижні; див. ще Рахма́нський Вели́кдень.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 513-514.

РУСА́ЛЧИН -а, -е.Прикм. до русалка; належний русалці. Русалчин Великдень — за народними повір'ями – свято русалок.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

Ілюстрації

Maxresdefault-4.jpg V7s28q1.jpg Image109 5.jpg

Медіа

Цікаві факти

Опера М. Леонтовича «На русалчин Великдень» - значний крок у музичній рецепції творчості Б. Грінченка. Імпульсом до її створення стало прохання директора першої Української гімназії написати твір за сюжетом історії Б.Грінченка. Композитор швидко створив музику до деяких фрагментів грінченківського тексту. Проте це ще не була опера - скоріше вистава для шкільних гуртків. В ній оспівується кохання Козака і Русалки. Таке могло трапитись лише на РУСАЛЧИН Великдень.

Справжню оперу М. Леонтович створив пізніше, але трагічна смерть не дозволила автору закінчити твір. За ескізами, що зберіглися, оперу вже у другій половині XX століття завершим видатний український композитор М. Скорик. Через те, що опера складається лише з однієї дії, її постановка була здійснена лише декілька раз. Одна із постановок була здійснена на сцені Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка силами викладачів і студентів. Відродження опери «НА РУСАЛЧИН ВЕЛИКДЕНЬ» відбулося у 2019 році з нагоди 100-річчя створення твору.

Див. також

Русальний тиждень

Русальні пісні

РУСАЛЬНА — ЕТИМОЛОГІЯ

РУСАЛЬНА ОБРЯДОВІСТЬ У РІДНІЙ ВІРІ

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 911.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 513-514.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

https://uk.wikipedia.org/wiki/

Почались Русалії!

ОБРАЗ РУСАЛКИ В УКРАЇНСЬКОМУ ФОЛЬКЛОРІ

Русалчин Великдень: традиції та звичаї свята

Зовнішні посилання

Іншими мовами

Русалка

       - (англ.) mermaid
       - (японс.) 人魚
       - (франц.)  sirène