Відмінності між версіями «Безум»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 32: | Рядок 32: | ||
# [http://sum.in.ua/s/bezum Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | # [http://sum.in.ua/s/bezum Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
# [https://uk.worldwidedictionary.org/безум Всесвітній словник української мови] | # [https://uk.worldwidedictionary.org/безум Всесвітній словник української мови] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2021 року]] | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 20:13, 24 листопада 2021
Безум, -му, м. Безуміе. К. МХ. 41.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БЕ́ЗУМ, чол.р. - безумець; те саме, що безумство. Вживання у літературі:
- Та землю не скорив одеську, Життям торгуючи людським, Ні туполобий Антонеску, Ні фюрер в безумі гидкім (Максим Рильський, II, 1956, 284);
- [Мефістофель:] Його думки на безум хворі, Ширяють десь в непевній далині (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 14).
- В чім, в чім тобі помогти, ти, безуме якийсь? (Іван Франко, III, 1950, 173).
Синонімічний словник української мови
БЕ́ЗУМ поет. - необдумані, необачні дії, що суперечать вимогам розуму; відсутність, втрата здорового глузду, психічний розлад. Вживання у літературі:
- Це ж спокій - плисти за водою. Це ж безум - жити навмання (Є. Плужник);
- Ви безум розірвали на лахміття. (Зеров Микола Костянтинович);
Синоніми
БЕЗУ́МСТВО, БЕЗРОЗСУ́ДСТВО, БОЖЕВІ́ЛЛЯ, ШАЛЕ́НСТВО, НАВІЖЕ́НСТВО, ШАЛ
Ілюстрації
.jpeg)
