Відмінності між версіями «Узголов’я»
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Uzgoliv-ya-headboard-windsor.jpg.pagespeed.ce.nCQOwnSzHU.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Uzgoliv-ya-headboard-windsor.jpg.pagespeed.ce.nCQOwnSzHU.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Uzgol.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Uzgol.jpg|x140px]] | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|3RcOkPcoe74}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| Рядок 33: | Рядок 34: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 22:44, 11 листопада 2021
Узголо́в’я, -в’я, с. Изголовье. Вх. Зн. 73. Те місце (в горах), де кам’яна постіль мостилася крейдяний обвал, а на йому менший, як узголов’в. МВ. II. 159.
Зміст
Сучасні словники
УЗГОЛІ́В'Я, УЗГОЛО́В'Я, я, сер. Місце на постелі, куди лягають головою. Покотом сплять половчани, Ніч — і мов криниця без дна... Клонить обличчя кохане До узголів'я жона (Максим Рильський, II, 1960, 156); Ніщо не говорило про те, що тут хтось мешкав, бо на ліжках не видно було навіть подушок в узголів'ї (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 42); Він сягнув рукою на нічний столик, що стояв біля узголов'я його ліжка (Іван Франко, VI, 1951, 245);
// Взагалі будь-яке місце біля голови того, хто лежить де-небудь. Михайлина заметушилась по хаті, шукала склянку, яку вона перед цим поставила на вікні в узголів'ї хворої (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 166); Сплакані і зів'ялені горем, стоять в узголов'ях домовин сім'ї полеглих (Юрій Мельничук, Коли кров.., 1960, 25); Звиваючись гнучким тілом, вона надривно голосила біля Василевого узголов'я (Михайло Стельмах, II, 1962, 10);
// Підвищення, яке намощується під голову для лежання, спання. Служники відв'язали від сідел ведмежі шкури й, укривши ними сіно, помостили узголів'я (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 407).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 406.
Ілюстрації
|
|
