Відмінності між версіями «Шурх»
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шурх.jpg| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шурх.jpg|x160px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
Поточна версія на 16:32, 10 листопада 2021
Шурх, меж., выражающее быстрый проваль куда-либо или быстрое вскакиваніе во что-либо, преимущественно въ отверстіе. Святий дух у дірку шурх. (Загадка). Лубен. у. Само сіре, хвіст як шило, та попередо мною в траву шурх! Ото ж була миш. КС. 1883. III. 672.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках шурх — Шурх меж., виражає швидке вискакування куди-небудь, переважно в якийсь отвір. Святий дух у дірку шурх. (Загадка). Лубен. у. Само сіре, хвіст як шило, та попередо мною в траву шурх! Ото ж була миш. КС. 1883. III. 672. Словник української мови Грінченка шурх — див. тікати; шуміти Словник синонімів Вусика шурх — ШУРХ¹, ШУРХ-ШУ́РХ, виг. Уживається як присудок за знач. шу́рхати, шу́рхнути. Шурх-шурх, шурх-шурх, черкається об неї широкий лист кленовий та білий тополевий (С. Васильченко); – Ага, так ти злякався, значить... Боїшся? А я не боюся. Словник української мови у 20 томах шурх — шурх 2 іменник чоловічого роду яр діал. Орфографічний словник української мови шурх — ШУРХ¹, ШУРХ-ШУ́РХ, виг. Уживається як присудок за знач. шу́рхати, шу́рхнути. Шурх-шурх, шурх-шурх, черкається об неї широкий лист кленовий та білий тополевий (Вас., І, 1959, 221); — Ага, так ти злякався, значить… Боїшся? А я не боюся.
Ілюстрації
|
