Відмінності між версіями «Набухати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Набухати, -хаю, -єш, '''''гл. ''1) Наколотить. ''Набухали кулаччям по спині. ''2) Налить или налож...)
 
(Додаткові дані)
 
(не показано 7 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
==Словник Грінченка==
 
'''Набухати, -хаю, -єш, '''''гл. ''1) Наколотить. ''Набухали кулаччям по спині. ''2) Налить или наложить слишкомъ много.  
 
'''Набухати, -хаю, -єш, '''''гл. ''1) Наколотить. ''Набухали кулаччям по спині. ''2) Налить или наложить слишкомъ много.  
 
[[Категорія:На]]
 
[[Категорія:На]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
==== Академічний тлумачний словник (1970—1980) ====
 +
 +
НАБУ́ХАТИ, аю, аєш, док., перех., розм.
 +
 +
1. Накласти, накидати, налити і т. ін. багато чого-небудь. Набухали дров у піч.
 +
 +
2. Набити кого-небудь, нанести удари комусь. Набухали кулаками по спині.
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 22.Коментарі (0)
 +
НАБУХА́ТИ, ає, недок., НАБУХНУТИ, не; мин. ч. набух, ла, ло; док.
 +
 +
1. Збільшуватися в об'ємі, розпухати (від припливу крові, молока і т. ін.). — Говори! — наказує дід, і Максим бачить, що на його шиї набухають грубі, покривлені жили (Михайло Стельмах, I, 1962, 241).
 +
 +
2. Збільшуватися від наповнення у процесі росту соками, поживними речовинами. Лагідно пригрівало сонце, набухали, починали зеленіти бруньки на деревах (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 214); Вже в полі чорніли бугри, набух чорнолоз (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 25).
 +
 +
3. Насичуючись вологою, розширюватися, збільшуватися в об'ємі. При насиченні водою глина дуже набухає, стає пластичною і липкою, при висиханні дає усадку, а поверхня її розтріскується (Довідник сільського будівельника, 1956, 31); При запарюванні солома набухає й добре розм'якшується (Радянська Україна, 12.II 1964, 1).
 +
 +
4. перен. Переповнюватися чим-небудь. Вузькі очі Хвоста набухли гнівом (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 341); Річка уже набухає по-весняному, талі води плесами розіллялися поверх криги (Олесь Гончар, Партиз. іскра, 1958, 119).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fagioli.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Почки ели.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Желатин.jpg |x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Отек.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
https://www.youtube.com/watch?v=L_lOh3pmE5c
 +
 +
 +
==Дивитись також==
 +
==== Додаткові дані ====
 +
 +
Процеси набухання полімерів
 +
 +
http://zadachi.net.ua/procesi-nabuhannja-polimeriv/p-85.html
 +
 +
[[Файл:Bobovye.jpg]]
 +
 +
Проростання живого насіння
 +
 +
http://roslunu.com.ua/p/652/
 +
 +
[[Файл:Молочна залоза.jpg]]
 +
 +
Біль у грудях при вагітності: гормональні зміни
 +
 +
http://a-yak.com/bil-u-grudyax-pri-vagitnosti-gormonalni-zmini/
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 22.

Поточна версія на 22:59, 4 грудня 2016

Словник Грінченка

Набухати, -хаю, -єш, гл. 1) Наколотить. Набухали кулаччям по спині. 2) Налить или наложить слишкомъ много.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НАБУ́ХАТИ, аю, аєш, док., перех., розм.

1. Накласти, накидати, налити і т. ін. багато чого-небудь. Набухали дров у піч.

2. Набити кого-небудь, нанести удари комусь. Набухали кулаками по спині. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 22.Коментарі (0) НАБУХА́ТИ, ає, недок., НАБУХНУТИ, не; мин. ч. набух, ла, ло; док.

1. Збільшуватися в об'ємі, розпухати (від припливу крові, молока і т. ін.). — Говори! — наказує дід, і Максим бачить, що на його шиї набухають грубі, покривлені жили (Михайло Стельмах, I, 1962, 241).

2. Збільшуватися від наповнення у процесі росту соками, поживними речовинами. Лагідно пригрівало сонце, набухали, починали зеленіти бруньки на деревах (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 214); Вже в полі чорніли бугри, набух чорнолоз (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 25).

3. Насичуючись вологою, розширюватися, збільшуватися в об'ємі. При насиченні водою глина дуже набухає, стає пластичною і липкою, при висиханні дає усадку, а поверхня її розтріскується (Довідник сільського будівельника, 1956, 31); При запарюванні солома набухає й добре розм'якшується (Радянська Україна, 12.II 1964, 1).

4. перен. Переповнюватися чим-небудь. Вузькі очі Хвоста набухли гнівом (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 341); Річка уже набухає по-весняному, талі води плесами розіллялися поверх криги (Олесь Гончар, Партиз. іскра, 1958, 119).

Ілюстрації

Fagioli.jpg Почки ели.jpg Желатин.jpg Отек.jpg

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=L_lOh3pmE5c


Дивитись також

Додаткові дані

Процеси набухання полімерів

http://zadachi.net.ua/procesi-nabuhannja-polimeriv/p-85.html

Bobovye.jpg

Проростання живого насіння

http://roslunu.com.ua/p/652/

Молочна залоза.jpg

Біль у грудях при вагітності: гормональні зміни

http://a-yak.com/bil-u-grudyax-pri-vagitnosti-gormonalni-zmini/

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 22.