Відмінності між версіями «Злиденник»
| (не показано 4 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1.png|x140px]] | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | https://slovnyk.me/dict/hrinchenko/%D0%B7%D0%BB%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA | ||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 11:22, 25 листопада 2021
Злиде́нник, -ка, м. = Злидарь. Ото злиденник! Ном. № 2880. Г. Барв. 455, 357. Шкода про се казати, щоб із злиденником та безземельником дочку мені звінчати. К. МБ. X. 4.
Сучасні словники
1. злиденник — злиде́нник іменник чоловічого роду, істота діал.(Орфографічний словник української мови) 2. злиденник — -а, ч., діал. Злидар. (Великий тлумачний словник сучасної мови) 3. злиденник — див. бідний(Словник синонімів Вусика) 4. ЗЛИДЕ́ННИК, а, ч., діал. Злидар. Василина швидко починає зачісуватись, умивається над цебром і сама не знає, що зготувати на снідання. Як уже в’їлися в самі печінки оці злиденників вжитки (Стельмах, І, 1962, 588). (Словник української мови в 11 томах) 5. злиденник — Злиде́нник, -ка; -нники, -ків (Правописний словник Голоскевича (1929 р.))
Ілюстрації
Джерела та літератураhttps://slovnyk.me/dict/hrinchenko/%D0%B7%D0%BB%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA |
