Відмінності між версіями «Шляхточка»
| (не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Шляхточка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''шляхта. ''' | '''Шляхточка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''шляхта. ''' | ||
[[Категорія:Шл]] | [[Категорія:Шл]] | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
[[Категорія:Слова 2021 року]] | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | Шляхточка (від слова шляхта, пестлива форма слова шляхта) - превілейований стан, родова аристократія. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
'''Шляхточка''' - пестлива форма слова шляхта, іменник жіночого роду. | '''Шляхточка''' - пестлива форма слова шляхта, іменник жіночого роду. | ||
| Рядок 30: | Рядок 13: | ||
'''Тлумачення слова:''' | '''Тлумачення слова:''' | ||
| − | '''Шляхточка або шляхта''' | + | '''Шляхточка або шляхта''' : 1. Дрібне дворянство колишньої феодальної Польщі. У феодальній Польщі селянство було пригноблене панами – великими поміщиками-магнатами і дрібними – шляхтою. (з навч. літ.); 2. Польське дворянство взагалі. Слухайте ж, щоб дітям потім розказать. Щоб і діти знали, внукам розказали. Як козаки шляхту тяжко покарали За те, що не вміла в добрі панувать (Шевч., І, 1963, 166); 3. Дворянство дореволюційної України, Білорусії, Литви. Українська шляхта частково переселилась на Лівобережжя, а та, що лишилася під владою Польщі, політична деморалізувавшись, у більшості своїй полонізувалася. (Літ. Укр., 1968) |
На верхньому полюсі влади і майнової потуги знаходилось можновладство, як правило польського походження, котре володіло цілими волостями та ключами поселень, що нараховували десятки сіл, приватні міста та укріплені замки. Представники можновладних родин з покоління в покоління були представлені на вищих урядових постах держави, входили до оточення королів. До таких можновладців з теренів західноукраїнських земель належали Тарновські, Кміти, Гербурти, Кам’янецькі, Мнішки та інші. Чисельним прошарком була середня шляхта, яка володіла від кількох до десятка сіл, активно брала участь у політичному житті регіону та держави, була представлена на урядових постах місцевого значення. На протилежному полюсі шляхетського загалу знаходилась дрібна шляхта, яка володіла одним-двома селами. Нерідко десятки сімей одного шляхетського роду володіли невеликими частками маєтку в одному селі. Чимало таких родин зберегло своє православне віровизнання та українськість. В силу багатолюдності цих родин, їхні нащадки живуть ще й сьогодні – це численні Яворські, Кульчицькі, Терлецькі, Созанські, Добрянські та інші. Чимало дрібної шляхти мешкало на Овруччині – для прикладу незчисленні сім’ї Виговських чи Меленевських. | На верхньому полюсі влади і майнової потуги знаходилось можновладство, як правило польського походження, котре володіло цілими волостями та ключами поселень, що нараховували десятки сіл, приватні міста та укріплені замки. Представники можновладних родин з покоління в покоління були представлені на вищих урядових постах держави, входили до оточення королів. До таких можновладців з теренів західноукраїнських земель належали Тарновські, Кміти, Гербурти, Кам’янецькі, Мнішки та інші. Чисельним прошарком була середня шляхта, яка володіла від кількох до десятка сіл, активно брала участь у політичному житті регіону та держави, була представлена на урядових постах місцевого значення. На протилежному полюсі шляхетського загалу знаходилась дрібна шляхта, яка володіла одним-двома селами. Нерідко десятки сімей одного шляхетського роду володіли невеликими частками маєтку в одному селі. Чимало таких родин зберегло своє православне віровизнання та українськість. В силу багатолюдності цих родин, їхні нащадки живуть ще й сьогодні – це численні Яворські, Кульчицькі, Терлецькі, Созанські, Добрянські та інші. Чимало дрібної шляхти мешкало на Овруччині – для прикладу незчисленні сім’ї Виговських чи Меленевських. | ||
| Рядок 47: | Рядок 30: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:slahta091121.jpg| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:slahta091121.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:slahta 091121.png| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:slahta 091121.png|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Slahta09112021.jpg| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Slahta09112021.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| Рядок 60: | Рядок 43: | ||
https://goroh.pp.ua | https://goroh.pp.ua | ||
| + | |||
https://rodovody.com.ua | https://rodovody.com.ua | ||
| + | |||
https://slovnyk.ua | https://slovnyk.ua | ||
| − | + | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BB%D1%8F%D1%85%D1%82%D0%B0 | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
Поточна версія на 00:31, 11 листопада 2021
Шляхточка, -ки, ж. Ум. отъ шляхта.
Сучасні словники
Шляхточка (від слова шляхта, пестлива форма слова шляхта) - превілейований стан, родова аристократія.
Шляхточка - пестлива форма слова шляхта, іменник жіночого роду.
Тлумачення слова:
Шляхточка або шляхта : 1. Дрібне дворянство колишньої феодальної Польщі. У феодальній Польщі селянство було пригноблене панами – великими поміщиками-магнатами і дрібними – шляхтою. (з навч. літ.); 2. Польське дворянство взагалі. Слухайте ж, щоб дітям потім розказать. Щоб і діти знали, внукам розказали. Як козаки шляхту тяжко покарали За те, що не вміла в добрі панувать (Шевч., І, 1963, 166); 3. Дворянство дореволюційної України, Білорусії, Литви. Українська шляхта частково переселилась на Лівобережжя, а та, що лишилася під владою Польщі, політична деморалізувавшись, у більшості своїй полонізувалася. (Літ. Укр., 1968) На верхньому полюсі влади і майнової потуги знаходилось можновладство, як правило польського походження, котре володіло цілими волостями та ключами поселень, що нараховували десятки сіл, приватні міста та укріплені замки. Представники можновладних родин з покоління в покоління були представлені на вищих урядових постах держави, входили до оточення королів. До таких можновладців з теренів західноукраїнських земель належали Тарновські, Кміти, Гербурти, Кам’янецькі, Мнішки та інші. Чисельним прошарком була середня шляхта, яка володіла від кількох до десятка сіл, активно брала участь у політичному житті регіону та держави, була представлена на урядових постах місцевого значення. На протилежному полюсі шляхетського загалу знаходилась дрібна шляхта, яка володіла одним-двома селами. Нерідко десятки сімей одного шляхетського роду володіли невеликими частками маєтку в одному селі. Чимало таких родин зберегло своє православне віровизнання та українськість. В силу багатолюдності цих родин, їхні нащадки живуть ще й сьогодні – це численні Яворські, Кульчицькі, Терлецькі, Созанські, Добрянські та інші. Чимало дрібної шляхти мешкало на Овруччині – для прикладу незчисленні сім’ї Виговських чи Меленевських.
Синонімія: аристократія, дворянство, знать (зап.), магнати, шляхетство, панство.
Етимологія:
1. запозичення з польської мови; 2. походить від слова slahte «рід, плем’я», утвореного від slahan «бити; удаватися в когось, бути подібним»
Тлумачення слова іноземними мовами:
1. niederer adel (німецька мова); 2. шляхточка, шляхта, шляхты (російська мова)
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
. .Джерела та література
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BB%D1%8F%D1%85%D1%82%D0%B0
