Відмінності між версіями «Набивачка»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Набивачка, -ки, '''''ж. ''= '''Наби́вач 1. '''Мнж. 104. Категорія:На) |
|||
| (не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Набивачка, -ки, '''''ж. ''= '''Наби́вач 1. '''Мнж. 104. | '''Набивачка, -ки, '''''ж. ''= '''Наби́вач 1. '''Мнж. 104. | ||
[[Категорія:На]] | [[Категорія:На]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | НАБИ́ВАЧКА, и, жін., діал. Те саме, що набивач 1. Коли це виходить мірошник, вона [баба] до нього: — Висповідайте мене, батюшко. Той як візьме набивачку, давай її сповідати, виманіжив добре та й пустив (Українські народні казки, легенди.., 1957, 488). | ||
| + | |||
| + | НАБИВА́ЧКА, и, жін., спец. Жіночий рід до набивач. | ||
| + | ==Набивач== | ||
| + | |||
| + | НАБИВА́Ч, а, ч., діал. | ||
| + | |||
| + | 1. Палиця, якою в млинах набивають борошно в мішки. | ||
| + | |||
| + | 2. Бондарський інструмент для набивання обручів на діжку. | ||
| + | |||
| + | НАБИВА́Ч, а, ч., спец. Той, хто займається набиванням чого-небудь. Набивач патронів. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1449424199 23.jpg|x300px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | http://ukrlit.org/slovnyk/набивач | ||
| + | |||
| + | http://sum.in.ua/s/nabyvachka | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 02:52, 19 грудня 2020
Набивачка, -ки, ж. = Наби́вач 1. Мнж. 104.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
НАБИ́ВАЧКА, и, жін., діал. Те саме, що набивач 1. Коли це виходить мірошник, вона [баба] до нього: — Висповідайте мене, батюшко. Той як візьме набивачку, давай її сповідати, виманіжив добре та й пустив (Українські народні казки, легенди.., 1957, 488).
НАБИВА́ЧКА, и, жін., спец. Жіночий рід до набивач.
Набивач
НАБИВА́Ч, а, ч., діал.
1. Палиця, якою в млинах набивають борошно в мішки.
2. Бондарський інструмент для набивання обручів на діжку.
НАБИВА́Ч, а, ч., спец. Той, хто займається набиванням чого-небудь. Набивач патронів.
Ілюстрації
|
Джерела та література
http://ukrlit.org/slovnyk/набивач
