Відмінності між версіями «Миркотати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Unnamed.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Завантаження (3).jpg|x140px]] |
− | + | ||
− | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | + | {{#ev:youtube|lr7q3bDZXwU}} | |
− | + | ||
− | + | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
− | + | [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8 Бурмотати] | |
− | + | ||
− | |||
− | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | + | [https://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%BC%D0%BE%D1%82%D1%96%D1%82%D0%B8 Вікісловник] | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2021 року]] | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 18:56, 8 листопада 2021
Зміст
Словник Грічненка
Миркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Бормотать. Миркоче собі під ніс.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник
Миркотати = БУРМОТА́ТИ, очу, очеш і БУРМОТІ́ТИ, очу, отиш, недок., перех. Говорити невиразно, неясно; бурчати. — Співав мій Шпак, співав, Аж покіль всіх порозганяв, — Ніхто і слухати не хоче, Тікає геть та ще й бурмоче (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 73); Почав [Грицько] щось сам собі бурмотати, наче спросоння (Панас Мирний, III, 1954, 65); Мажарин.., ніяковіючи, бурмочучи щось під ніс, вручив Катерині книгу (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 581); Лукія часто й глибоко дихала, бурмотіла.. якісь незрозумілі слова й раптом прокидалася (Олесь Донченко, III, 1956, 20).